5 атмосферних книг про літо

Літо - час розваг і мрій. Саме тому ми підготували особливі пропозиції книг з шаленою атмосферою найспекотнішого сезону.

Ми обрали непопулярні книжки, які ви могли пропустити. Минулого разу ми писали вже декілька книжок для літнього настрою.

Читайте: П'ять книжок, які треба встигнути прочитати до кінця літа

«Літня книжка» Туве Янсон

Талановита казкарка Туве Янсон, яка стала мамою "Мумі-Тролів", писала і більш дорослі твори. Наприклад, «Літню книжку». Це історія дівчинки Софії, яка з бабусею і татом, в оточенні природи, на прекрасному острові, проводить незабутні літні дні. В буденних розмовах Софії з бабусею можна відшукати чимало мудрості та філософії. Вони обговорюють абсолютно все: від птахів, до куди складніших тем – Бога, або інших людей.

Попри сумні моменти і те, що тут кожен намагається пережити смерть однієї з найдорожчих людей у житті, книга залишає приємні враження та є однією з найбільш затишних та добрих у цьому списку.

«Фієста. І сонце сходить» Ернест Гемінґвей 

Автобіографічний твір, який було написано після відвідин письменником кориди в Памплоні в 1925 році.

Бої биків; любовні переживання; ціле втрачене покоління – покоління, яке пережило Першу світову війну, але не знає, як тепер жити далі; роздуми про вічне повернення і стиль письма, який неможливо сплутати ні з чиїм іншим, – от тільки кілька ключових переваг «Фієсти», які змушують кинути все і негайно почати читання.

«Те, що падає з неба» Селья Агава 

З цим романом читачі мають змогу відкрити для себе одну з найпопулярніших фінських письменниць Селью Агаву. Авторка отримала за цю книгу Премією Європейського Союзу з літератури. Воно й не дивно. Роман вражає не на жарт.

Початок книги просто приголомшує: одного літнього дня з неба падає брила льоду і вбиває жінку на веранді будинку. Її 8-річна донька залишається жити з батьком.

«Те, що падає з неба» – роман про невідворотність долі, про фатум та усі несподіванки життя. Ця історія має мету: навчити цінувати кожну мить, бо всяка істота на Землі – крихка і скороминуча.

«Заговорено на любов» Катерина Бабкіна

Єдина поетична книга серед інших у списку.

Катя Бабкіна пише, що «тут заговорено на любов», але насправді тут заговорено на літо, безкінечне, спекотне й соковите, що липне до тіла і ще довго не відпускає.

Ця збірка – наче шухлядка зі спогадами, спроба зафіксувати все «зникоме»: несказані слова і «слова, від яких не болить», пекучі доторки, тишу нічного міста, вітер з південних берегів, спільні прокидання й невідворотні розставання. А ще було б чудово, якби в усіх поетичних збірках позаду були чисті сторінки «Для висновків і думок», як тут.

Поціновувачі творчості Бабкіної знайдуть тут багато улюблених віршів («Не забудь також сказати про тих…», «Діду, прийом…», «Ляж і засни, будь ласка, ляж і засни…» та ін.), рядки з яких ще довго лунають в голові.

«Море-океан» Алессандро Барікко

Художник, який малює море морською водою; дівчина, що потерпає від емоцій, які наступають на неї звідусіль і змушують лякатися навіть власних кроків – «надміру тендітна, щоб жити, й надто жива, щоб померти»; професор, який пише листи уявній коханій і одне за одним складає до шухлядки, щоб колись зустріти саме ту, яка, здивована й ошелешена, промовить йому: «Ти божевільний!» – і покохає його; жінка, як зрадила свого чоловіка й приїхала до моря приборкати пристрасть… Усіх їх об'єднує готель «Альмаєр», а ще «одне-єдине слово, однак по-своєму безмежне, навіть чарівне, нестерпно просте» – МОРЕ.

Якщо ви так само, як і герої Барікко, потребуєте лікування морем, «омивання у хвилях» – не чекаючи, поринайте у морські обійми книжки, адже море тут з перших сторінок хлюпочеться через край.