• Головна
  • Аптеки для козаків та знахарство - фармацевтика в Україні з давнини до сьогодення
Стаття
10:22, 18 вересня

Аптеки для козаків та знахарство - фармацевтика в Україні з давнини до сьогодення

Стаття
Аптеки для козаків та знахарство - фармацевтика в Україні з давнини до сьогодення

Сьогодні в Україні День фармацевтичного працівника. Виявляється, що прототип цієї професії з'явився в нашій країні ще в давні часи.

Якщо у людини у 21 столітті щось болить – вона йде до аптеки, з лікарським рецептом чи без. А в аптеці фармацевт допоможе підібрати необхідні ліки. Зараз аптеки є «на кожному кроці», можна знайти майже будь-які ліки чи пігулки. Отже, і браку фармацевтів, начебто, немає.

Але не завжди все було так просто. Тому в День фармацевтичного працівника України пропонуємо трохи зануритися в історію розвитку цієї професії та галузі в нашій країні.

Знахарство та перша сировина для ліків

Ще в давні часи люди робили ліки з того, що дарувала природа. Тодішні лікарі (або знахар) були і фармацевтами теж, адже самостійно купляли та збирали необхідне для своїх засобів. У дохристиянські часи їх вважали посередниками між людьми та таємничими силами природи, бо саме знахарі знали, як використати рослини, тварин та комах, а також мінерали на користь здоров’ю.

У дохристиянську та християнську добу для лікування застосовували сиру печінку тріски від курячої сліпоти. В країни, де вирувала малярія, вивозили кору ясеню. Ще  використовували молоді роги оленів, цибулю та часник (при кишкових хворобах), хрін та редьку. Подорожники збирали, щоб лікувати гнійні рани.

Великою популярністю користувалися ліки, приготовані з рослин: полину, кропиви, квітів липи, листя берези, цибулі, часнику, хріну, березового соку. Серед ліків тваринного походження особливе місце займали мед і кобиляче молоко. З лікувальною метою застосовувалися глина, вапно, мідний купорос. При болях в животі всередину брали розтертий в порошок камінь хризоліт. Для полегшення пологів жінки носили прикраси з яхонта. Відомі були цілющі властивості оцту і мідного купоросу, ртуті, сурми.

Коли стало зрозуміло, що аптекар не може лікувати людей

За часів Київській Русі для народних цілителів, навіть, був правовий статус «лічця». Закон встановлював їм зарплату. Так, людина, якій нанесли рану, вимагала від кривдника 3 гривні на лікування.

У 13-14 столітті Лікарі працювали при княжих дворах, була храмова медицина.Тодішні лікарі передавали свої знання крізь покоління або ретельно відібраним учням, не відкриваючи їх кому завгодно.

Перших дипломованих лікарів та аптекарів запросили до Львова у 15 столітті. Серед українців відомим аптекарем був Василь Русин (1445 рік).

А в 1490 році у Львові відкрили першу публічну аптеку.

Вже у 1773 році Австро-Угорська імперія видала «Санітарний патент», який забороняв лікарям та аптекарям виконувати їх обов’язки без відповідних дипломів. Цей же документ окреслював правила діяльності лікарів та аптекарів: лікарям заборонялося виготовляти ліки, аптекарям - самостійно лікувати. За порушення магістрат накладав штраф.

Далі Австро-Угорщина уніфікувала в Галичині лікарську справу, встановила державні ціни на ліки та запровадила віденську матричну систему мір.

В аптеках готували порошки, розчини, сиропи, бальзами, еліксири, есенції, декокти («лади»), олійні екстракти, пластирі, різноманітні мазі, пілюлі («коточки»), таблетки («трохиці»), пастилки («леваші»), супозиторії («гвіздочки»), оксимелі («меди») тощо.

Аптеки – лише для містян?

За Богдана Хмельницького у містах були медичні центри з аптеками, які обслуговували в основному козацьку верхівку.

У містах, підвладних Речі Посполитій, приватні аптеки з’явилися тільки в другій половині 17 століття у Кам’янці-Подільському, Луцьку, Крем’янці, Вінниці, Корсуні, Богуславі, Умані, Житомирі.

На Лівобережній Україні у 18 столітті було створено чотири полки: Харківський, Охтирський, Сумський та Острогозький. Там були міські лікарі, на яких покладались і функції аптекарів.

В асортименті лікарських речовин у той час переважали рослини, потім ішли хімікати і речовини тваринного походження.

На сході України, що перебував під владою Російської імперії, державні аптеки диктували правила суворого контролю за діяльністю приватних аптек.

Сільське населення, яке становило 76 % від усього населення країни, фактично було позбавлене можливості користуватися ліками.

Перші лабораторії та гомеопатичні аптеки

З середини 19 століття стали поширюватися гомеопатичні аптеки. Там ліки виготовляли виключно за рецептом лікаря. Але самі гомеопати були позбавлені можливості утримувати домашню аптеку.

Примітка: гомеопатія – вид альтернативної медицини, що пропонує використовувати сильно розведені препарати. Гомеопати протиставляють концепцію лікування за псевдонауковим принципом «подібне подібним».

Після урядового регулювання аптечної служби в Галичині у 19 століття було декілька типів аптек: королівські, публічні, військові, окружні, гомеопатичні, сільські, домашні і дрогерії.

Перші окружні аптеки України (прототипи сучасних центральних районних аптек) з’явились у другій половині 19 століття. Це було пов’язано із заснуванням окружних професійних аптекарських об’єднань.

Серйозну конкуренцію аптекам становили дрогерії — магазини санітарії й гігієни. Тут продавали хімічні товари для ремесел, дезінфекційні засоби, фототовари, отрутохімікати, перев’язувальний матеріал, косметичні засоби, деякі готові ліки без рецепта. Власниками дрогерій були так звані матеріалісти з трирічною підготовкою — практикою в дрогерії або на складі аптечних товарів.

Хіміко-фармацевтична промисловість розвинулася в Україні наприкінці 19 століття. У той період відкрилися фармацевтичні лабораторії в Одесі, Київі, Лубнах та Кременчуці. Вже перед другою світовою війною був були побудовані фармацевтичні заводи в Одесі та Львові. Але виробництво складніших ліків та препаратів (чи вітамінів) перебувало ще в експериментальній стадії.

Від СРСР до сьогодення

Вже за часів СРСР, десь у 50-ті роки 20 століття, наладнали продукцію антибіотиків, у першу чергу типу пеніциліни та стрептоміцини 1980 в Україні працювали 24 великі фармацевтичні заводи та 30 допоміжного профілю. Асортимент продуктів охоплював близько 900 назв.

Зараз ліки можна замовити онлайн. Аптекарі можуть через комп’ютер пошукати будь-який препарат. І навіть якщо препарату немає безпосередньо зараз в аптеці, його можуть за кілька днів вам привезти – справа лише за грошима.

Матеріал підготовано на основі інформації Одеського національного університету ім. Мечникова, з газети «Новини медицини і фармації» та «Енциклопедії українознавства».

Пропонуємо долучитися до нашої групи у Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Славянск #новости #Донецкая область #Слов'янськ #новини #історія #м едицина #фармацевтика #фармація #аптеки
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...