Скільки б поколінь не минало, дорослі завжди сварять молодь та підлітків. Що у минулому всі були кращими, добрішими, шляхетнішими тощо. І це в принципі нормальний конфлікт поколінь – він завжди існує, як питання про сенс життя.
Насправді ж нове покоління просто інше. Так, у чомусь воно, може, й гірше, не ідеальне та проблемне. Це і булінг серед однолітків, і підліткова наркозалежність, і проблемні сім’ї, і підліткова алкогольна залежність. Але поговорімо про хороше, про те, у чому переваги нинішньої молоді.
Швидкість засвоєння. Покоління, яке народилося вже у цифровому світі, звикло засвоювати та «поглинати» кожного дня велику кількість інформації.
Гнучкість. Зараз молодь простіше та швидше пристосовується до нових умов – чи то перехід на дистанційне навчання, чи то просто поїздка на вихідні в інший бік країни, чи то термінова самостійна поїздка для вступу, чи то пошук легального підробітку.
Зміна цінностей. Раніше на передньому плану було одружитися, взяти у кредит житло, народити дитину, а вже потім якось все це «підіймати на ноги». Зараз молодь не квапиться зі шлюбом, а на першому плані частіше має кар’єрне зростання, саморозвиток.
Рухоме та нерухоме майно – це не так вже й важливо. Дійсно, навіщо обмежувати себе у всьому заради накопичення грошей на квартиру та машину в якомусь далекому майбутньому? Ну буде та квартира з машиною, а от яскравих спогадів від молодості не буде. Тому багато хто зараз обирає накопичувати на подорожі, поїздки країною, концерти.
Наймана квартира – це не соромно. Особливо для того покоління, яке подорослішало під час російсько-української війни. Бо коли ти кожного дня ризикуєш все втратити, звикаєш не прив’язуватися до матеріальних речей та не збирати велику кількість майна.
Купувати дешевий одяг, довго його носити та перешивати – це не стрьомно. Саме так, тенденція свідомого споживання набуває популярності серед молоді.
Вища освіта – це не застава успіху. Майже кожен чув від батьків щось таке: «без диплома ти нікому не потрібен». Але сучасність все частіше демонструє, що отримувати вищу освіту треба не просто заради того, щоб якийсь диплом був, а заради того, щоб дійсно знайти роботу, а не каторгу. До того ж більшість роботодавців питає не про оцінки в дипломі, а про досвід та навички.
Наркотики, цигарки та алкоголь – це не показник крутості. Так, ці проблеми серед юнацтва та молоді нікуди не ділися. Але вони, скоріше, виникають як реакція на проблеми в країні, суспільстві, у стосунках з батьками та вчителями.
Яскрава зовнішність – це не погано. Зараз вже нікого не здивуєш кольоровим волоссям, дредами, пірсингом, чокерами та дивним одягом. А якщо ти намагаєшся когось образити за нестандартну зовнішність – ти сам дивний.
Мірятися музичними смаками та сперечатися про це – безглуздо. Зараз ми живемо в такі часи, коли стираються межі між стилями, напрямками та жанрами. Це стосується і одягу, і музики, і колись модного розподілу на субкультури.
Якщо питання чи потрібна порада, не обов’язково звертатися до оточення чи йти до бібліотеки. Навіщо ж інтернет? Дійсно, цифрове покоління звикло питати все в гугла – починаючи від завдань у школі й закінчуючи психологічним самопочуттям та покроковим приготуванням макаронів.
Кохання чи закоханість – це не про гендерні стереотипи. Так, я вважаю, що нинішня молодь дивиться значно простіше та ширше на запалююче питання, чи нормально дівчині любити дівчину, а хлопцеві-хлопця. Звичайно, від міцних скреп, які передаються з покоління у покоління, так просто не позбавишся, але мені здається, що серед нинішньої молоді термін «кохання» набуло значно глибшого сенсу.
Якщо в сім’ї є сміття, його треба виносити. Зараз існує безліч гарячих ліній для дітей та підлітків, яку страждають від булінгу, насильства, різних утисків, знущань тощо. Незалежно від того, звідки це йде – від родичів, близьких, однолітків, вчителів. Так само саме діти та підлітки часто стають тими, хто повідомляє на лінію 102, що батько б’є матір чи бабусю, старший брат – сестру чи маму тощо.
Отже, я вважаю, що покоління, яке зараз навчається у школі, зробить майбутнє країни та світу кращим, якщо батьки та вчителі не будуть їх виховувати на застарілих радянських цінностях, не нав’язуватимуть своє рішення, не намагатимуться зліпити тих, ким самі хотіли бути, не утискатимуть та просто «дихатимуть одним повітрям». Просто дорослі часто забувають, що самі підлітками робили помилки та дурниці, були наївними максималістами та «колючими» бунтівниками.
