Записки війни у Слов’янську. Про маленькі радощі та життя в обстрілах

Серпень 16.08.22 

Наш Слов’янськ обстрілюють вже вдруге з початку тижня. Немає слів, щоб передати весь гнів та злість, який виникає після чергових прильотів. Тільки но мешканці Слов’янська зраділи, що у місті поступово з’являється вода у кранах, так росіяни вирішили нам цю радість “підправити”.

У понеділок обстріляли центр. Вже другий раз росіяни влучають майже в одне й те саме місце. Величезна воронка з’явилась на перехресті вулиць біля відомого усім магазинчику “Гулівер”. Тільки вчора опублікували оголошення про нові поставки солодощів та інших продуктів. Вікна у найближчих багатоповерхівках повилітали, на дорогу схилився стовп і світлофор, з-під вирви точилася вода. Зранку на місце одразу приїхали комунальні служби, люди почали прибирати скло біля будинків. Кажуть, що не довго часу пройшло і магазин знову відкрився. Наших людей так просто не зламати. 

Вода ж з’явилась! Оце де справжня новина для Слов’янська! В деяких мікрорайонах за стільки часу люди змогли запустити пральні машини, прийняти душ, нормально прибрати в хатах. Це було дійсно щастя. Нехай вона і не така чиста, як хотілось би, але біжить з крана, вперше за кілька місяців. Виявляється не так багато і треба, аби порадувати наших мешканців. Тож попри обстріли слов’янцям є чому порадуватись. Поки…що там буде далі нікому не відомо. 

Багато хто з наших каже, що будуть сидіти до останнього, поки є хоча б світло. Вода - це вже додаткова розкіш, звикли вже і до баклажок та колодязів. 

Не встигли ми заспокоїтись після обстрілу понеділка, як ніч вівторка принесла чергові тривожні новини. Обстріл почався вночі, прилетіло одразу у декілька районів. Знайомі кажуть, що доводилось бігати у підвал. Вдруге за два дні! Побило гуртожиток нашого педагогічного університету, горів кар’єр. Радує, що жертв не було. 

Після обстрілу гарну новину також повідомив Вадим Лях. У Слов’янську відкривається відділення ПриватБанку! Це для нас перемога, надія на те, що у Слов’янську може все налагодитись. От би ще не обстрілювали, взагалі б було чудово. А скільки щастя було, коли в одному з супермаркетів поставили термінал. І він навіть працює! 

Попри обстріли головною темою у Слов’янську залишається опалювальний сезон. Усі готують свої хати до холодів, купують буржуйки, навіть складають дрова на сходових майданчиках багатоповерхівок. Страшно навіть уявити, як таке “опалення” у квартирах буде відбуватись. 

Піднялась також тема зливу води з систем опалення у приватних будинках, адже ті, хто поїхав, не очікували, що до початку осінньо-зимового сезону не повернуться назад. А якщо її вчасно не злити, то труби порозриває з настанням морозів. Тут з’явились і люди, які готові це зробити за окрему плату. Більше скажу, у Слов’янську шукають людей на роботу. То одне оголошення з’явиться у місцевій групі, то інше. Дивина. 

Попри складну ситуацію, місто продовжує жити своїм життям. Ті, хто залишився - чекає миру, хто поїхав - скорішого повернення до рідної домівки. 

А тим часом повз нас проприває літо. Літо, якого в нас не було, бо його відібрали ці нелюди.  

Матеріал створено в рамках проєкту “Життя війни” за підтримки ГО Лабораторії журналістики суспільного інтересу та IWM».