• Головна
  • Історія визволення Слов’янська від нацистських військ
17:03, 6 вересня

Історія визволення Слов’янська від нацистських військ

Історія визволення Слов’янська від нацистських військ

Сьогодні Слов’янськ відзначає День міста. 

Археолог та історик Віталій Киркач поділився історією звільнення міста від нацистських військ.

Вже минуло багато років з того історичного моменту, як наше місто було звільнено від нацистських військ. Багатьом з нас відома дата цієї події – 6 вересня 1943 р. Але ж наше місто в роки Другої світової війни звільняли двічі. Яким же був цей шлях визволення Слов’янська ? Відповіді на це питання й присвячена дана стаття.

Німецьке військове командування надавало виключного значення утриманню Слов’янська – важливого залізничного вузла й шосейних доріг в Донбасі.

Наприкінці січня 1943 р. радянські війська вели наступ на широкій ділянці фронту і в результаті жорстоких боїв за Кремінне, оволоділи цим населеним пунктом.

31 січня 1943 р. 195 стрілецька дивізія Червоної Армії визволила Торське, Ямполь, Закотне, форсувала Сіверський Донець і повела наступ в напрямку Слов’янська. 2 лютого 604 полк дивізії зайняв північно-східну околицю міста, визволив Содовий завод та села Семенівка, Карповка, Іванівна, Миколаївка.

4 лютого1943-го, подолавши контратаки німецьких танків і механізованої піхоти, 573-й та 564-й полки 195-ї дивізії вийшли до східної околиці Слов’янська. 6 лютого1943 р. німці перейшли у наступ силами 40 танків, декількох батальйонів СС та інших частин.

Радянським військам довелося залишити такі населені пункти як : Семенівка та Високоіванівка, але в цілому 195-та дивізія утримувала за собою північно-східну околицю Слов’янська. Бої за місто тривали цілодобово... 16 лютого 43-го почався штурм міста військами Червоної Армії...

Зранку 17 лютого 1943 р. бої по знищенню останніх груп німецьких військ на південній та південно-східній околиці Слов’янська було завершено – місто було звільнено від частин Вермахту. Але ця перемога, на жаль, не була остаточною. Вже через 10 днів німці перейшли у контрнаступ і 28 лютого 1943 р. Слов’янська знову опинився під нацистською окупацією.

Остаточно наше місто було визволено від нацистських окупантів лише 6 вересня 1943 р.

Влітку 1943 р. наступ Червоної Армії під Курськом дуже швидко переріс у загальний наступ по всьому Південно-Західному фронту. Визволивши Бєлгород, радянська війська успішно просувалися до Харкова. З’явилася можливість визволити Донбас і ще влітку 1943-го розгорілися запекли бої на підступах до Слов’янська.

Особливо кривавими бої з частинами Вермахту розгорнулися на підступах до таких населених пунктів як Святогірськ і Долина. Тут запеклі бої з німцями вела 79-та гвардійська стрілецька дивізія генерала Батюка.Форсувавши ріку Сіверський Донець, ця дивізія спрямувала головний удар на німецьке угрупування військ в районі селищ Богородичне та Маяки. А село Долина того спекотного літа 1943-го багато разів (скільки конкретно – точно не відомо, бо і німці, і радянські солдати збилися з рахунку, скільки разів їм приходилося то залишати село, то знову брати його з боєм) переходило з рук в руки.

Остаточно Долину було визволено від нацистів 21 липня 1943 р.

Відважно бився з ворогом на берегу Сіверського Дінця, наводячи переправу через ріку, 102-й окремий моторизований понтонно-мостовий батальйон, яким командував наш земляк Михайло Макаров.

Зранку 2 вересня 1943-го 61-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Лозановича почала бойові дії за визволення Слов’янська. 3 вересня бої набули дуже запеклого характеру. Наступ здійснювався 61-ю гвардійською стрілецькою дивізією генерал-майора Лозановича і 297-ю стрілецькою дивізією полковника Матвєєва, які входили до складу 3-ї армії під командуванням Лелюшенко, котра в свою чергу була підпорядкована Північно-Західному фронту під командуванням маршала Маліновського.

В результаті боїв 4 вересня 1943 р. війська Червоної Армії визволили населені пункти: Райгородок, Закотне, Рай-Олександрівку.

6 вересня 1943 р. близько 4 години ранку з боку Содового заводу першим у Слов’янськ увійшов посилений стрілецький батальйон капітана Миколаїнка, який входив до скалу 297-ї стрілецької дивізії. Цей батальйон відбив 4 контратаки німців, які йшли у бій досить серйозними силами – із застосуванням танків і підрозділів піхоти. В цих боях капітан Миколаївко загинув.

А на іншому березі річки Торець в той самий час частинами 61-ї гвардійської стрілецької дивізії були визволені селища Черевківка і Билбасівка.

Таким чином, 6 вересня 1943 р. після постійних атак і кривавих та запеклих боїв з німецькими військами, відбулося з’єднання військових частин двох стрілецьких дивізій – 61-ї та 297-ї. За мужність та героїзм, проявлені під час визволення Слов’янська від військ Вермахту, 61-а та 297-а дивізії було удостоєно честі називатися "Слов’янськими".

З повідомлення Радянського Інформбюро за 6 вересня 1943 р. :

"Протягом 6 вересня в Донбасі наші війська продовжували успішно розвивати наступ... Зайняли більше 200 населених пунктів, в тому числі місто Слов’янськ...".

Читайте також: Чому Слов’янськ святкує День міста саме 6 вересня

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #новости Славянска #історія Слов’янська #звільнення Слов’янська #війна в Україні #война в Украине
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...