СТАТТІ

18:17, Сьогодні

Як Telegram-канали грають на руку російській пропаганді і про що ми не здогадуємось, гортаючи стрічку

СТАТТІ

Ілюстрація згенерована ШІ, дизайн 6262

Під час війни Telegram став головним джерелом новин для українців, зокрема і мешканці Слов’янська активно використовують його для отримання інформації. Але разом із популярністю різко зросли й ризики: анонімні канали, ботоферми, фейкові «офіційні» сторінки та неконтрольовані мережі пропаганди перетворили платформу на один із найнебезпечніших майданчиків для поширення маніпуляцій. Технічні особливості Telegram, відсутність модерації та можливість автоматизувати сотні каналів роблять його ідеальним інструментом для впливу спецслужб і зловмисників.

У матеріалі журналісти видання 6262 пояснюють, чому месенджер настільки популярний в Україні та як убезпечитися від дезінформації.

Багато українців отримують новини через Telegram, що робить месенджер основним інструментом інформування у воєнний час, але й найбільш небезпечним.

За результатами листопадового дослідження КМЄС, 51% українців з опитаних використовують Telegram як основне джерело інформації про події в Україні. Для отримання новинної інформації месенджер використовують 62% громадян, особливо молодь. У 2025 році кількість користувачів Telegram в Україні сягнула 14 мільйонів.

Чому Telegram став популярним і є небезпечним

За словами фактчекерки, медіатренерки та співзасновниці платформи StopFake Ольги Юркової, саме під час обстрілів українці перш за все перевіряють Telegram — там, на їхню думку, інформація оперативніша, ніж в офіційних джерелах. Психологічно платформа сприймається як найшвидший спосіб дізнатись, «що летить і куди».

Люди відчувають інформаційний дефіцит у критичних ситуаціях, тому шукають хоча б якусь інформацію — навіть неперевірену.

На думку експертки, якби це було технічно можливо, Telegram в Україні варто було би заблокувати. Серед ключових причин:

Масштабна дезінформація. Більшість фейків та маніпуляцій вперше з’являються саме в анонімних каналах Telegram, звідки їх підхоплюють більші канали, інфлюенсери та інші соцмережі.
Небезпека для персональних даних. Є випадки, коли російські військові на блокпостах показували людям роздруківки їхніх закритих чатів у Telegram. Це доводить, що російські спецслужби можуть мати доступ до приватної комунікації.
Вербування агентів. Через Telegram зловмисники спілкуються з підлітками та вразливими групами, пропонуючи легкий заробіток. Поступово «завдання» перетворюються на дії, що можуть загрожувати життю або кримінальною відповідальністю.
Відсутність модерації. На відміну від Facebook, YouTube чи TikTok, Telegram повністю ігнорує запити українських інституцій щодо обмеження шкідливого контенту. Система фактично нерегульована.

“Так звані «інсайдерські» канали, які подають себе джерелами секретної інформації про владу, поширюють чутки та деморалізуючі меседжі. Деякі з них, як показують розслідування, ведуться з Росії. Через блогерів та інфлюенсерів контент з таких каналів поширюється ще ширше, обростає деталями та формує викривлене уявлення про події — зокрема, стосовно ситуації на фронті, міжнародної підтримки чи української політики”, - каже Ольга.

Класичним інструментом для розпалювання конфліктів усередині України через Telegram залишаються спроби розділити суспільство за різними ознаками — мовним питанням, регіональними відмінностями між сходом і заходом, протиставленням ВПО та місцевих мешканців, військових і цивільних. Саме мовне питання багато років є улюбленою темою для маніпуляцій російських спецслужб та пропагандистів: вони системно створюють історії, що мають викликати образу, обурення чи відчуття несправедливості.

Читайте також: Як Facebook використовують для поширення фейків: розбір механізмів та поради для мешканців Слов’янська

Один із нещодавніх прикладів — фейк про нібито «дитину зі Львова, якій не дали подарунок до Дня святого Миколая», бо дитина говорить російською. Допис з’явився у фейковому акаунті, містив штучно підібрані емоційні тригери й був спрямований на те, щоб підсилити уявний конфлікт між «своїми» та «чужими». Попри очевидні ознаки підробки, публікацію масово поширили блогери та користувачі Telegram, що лише прискорило її вплив і збільшило охоплення. Зокрема, це повідомлення підхопила і популярна місцева група у Слов’янську:

Як Telegram-канали грають на руку російській пропаганді і про що ми не здогадуємось, гортаючи стрічку, фото-1

Як розповідає експертка з штучного інтелекту Юлія Машута, Telegram став популярним не тому, що він безпечніший, а тому, що в ньому дуже легко й безкоштовно все автоматизувати. У Telegram є відкрита технічна система (API), яка дозволяє безкоштовно збирати пости (парсити), автоматично публікувати повідомлення, відповідати на коментарі та запускати боти — для цього потрібен лише власний сервер і базові технічні знання. У Facebook та Instagram такі можливості обмежені: їхні API закриті, а для автоматизації потрібні платні сервіси, які коштують 100–300 доларів на місяць. Саме тому Telegram активно використовують не лише медіа, а й анонімні канали, ботоферми та пропагандисти — там можна швидко, масово й майже без контролю поширювати будь-яку інформацію, зокрема й фейки.

Такий парсинг може бути й небезпечним для самих користувачів, які проявляли певну активність у Telegram.

“Парсинг означає автоматичне завантаження всієї історії чату на свій сервер за одну хвилину. Це дозволяє отримати всі контакти учасників, проаналізувати, що конкретний користувач писав за п'ять років, прослідкувати його активність у різних групах. Саме так ФСБ контролює чати окупованих міст”, - розповідає експертка з ШІ Юлія Машута.

Спікерка додає, що на базі мови програмування Python створюються програми, які автоматизують усі процеси в Telegram. ChatGPT може написати інструкцію для такої автоматизації буквально за хвилину. API — це доступ до інших програм, який дозволяє одній програмі зв'язуватися з іншою. Наприклад, можна підключитися по API до всіх своїх груп та каналів у Telegram і автоматично публікувати сотні постів одночасно. Це робить можливим керування величезною мережею каналів однією людиною або ботом.

У Telegram на серверах зберігаються будь-які дані роками. Файли, які туди завантажують, ніколи не зникають, на відміну від Viber, де вони видаляються через певний час. Деякі користувачі навіть використовують Telegram замість хмарного сховища для зберігання файлів.

Накрутка аудиторій і вплив ботоферм

Понад половина топових українських каналів із мільйонними аудиторіями — анонімні. Фактчекерка Ольга Юркова зазначає, що дослідження показують, що значну частину підписників отримано шляхом накрутки. Через це відповідальні медіа не можуть конкурувати з нечистими методами анонімних каналів.

Експертка каже, що є підстави вважати, що щонайменше шість із десяти досліджуваних каналів потрапили до списку найпопулярніших завдяки штучній накрутці підписників, адже характерне для них різке, «вертикальне» зростання аудиторії в окремі місяці, а потім — масові відписки в моменти, коли Telegram блокує ботоферми, свідчать про використання програм чи сервісів для створення несправжніх підписок; на відміну від живих каналів, де приріст і спад відбувається плавно, без стрибків (окрім перших днів вторгнення), накрутка дає короткочасні сплески за одну-дві години, що не характерно навіть для дуже успішної реклами; показовий приклад — канал «Top News», який за три дні 12–15 березня наростив аудиторію з 200 до понад 450 тисяч без жодних репостів чи згадок, натомість дані TGStat демонструють різке погодинне збільшення — часто вранці — що є типовою ознакою автоматичного накручування ботами.

Ботоферми активно працюють у коментарях до тригерних тем, створюючи ілюзію паніки чи громадської підтримки певних меседжів. Алгоритми штучного інтелекту дозволяють їм генерувати подібні за змістом, але різні за формою коментарі, які виглядають як активність «справжніх людей».

Перед вторгненням Росія створювала локальні канали у містах на кшталт «Наш [назва міста]», які рік працювали як звичайні новинні пабліки. Після початку війни вони різко перетворилися на інструменти пропаганди — поширювали повідомлення про «гуманітарку», «відбудову» та інші меседжі, що мали легітимізувати окупацію.

Масштаби маніпуляцій: як працюють фейкові канали

Завдяки штучному інтелекту та API одна особа або бот можуть керувати сотнями каналів одночасно, продовжує експертка з ШІ Юлія Машута. Схема виглядає так: скрипт автоматично парсить текст з офіційних джерел, ChatGPT переписує його у маніпулятивному стилі, генерує картинку, після чого публікує в мережі з 20–200 каналів одночасно. Боти накручують перші 5000 переглядів та 50 коментарів за лічені хвилини.

У багатьох групах один і той самий пост з'являється одночасно. Це не збіг, а автоматизована публікація через Telegram API. Комп'ютер завантажує ідентичний контент у всі групи миттєво.

Російські та псевдоукраїнські канали систематично використовують емоційно забарвлену лексику для впливу на аудиторію. Вони нагнітають тривожність, підривають довіру до влади, ЗСУ та партнерів, експлуатують теми справедливості, свободи, патріотизму.

Facebook, Instagram, Telegram, Viber - це ваші швидкі доступи до найважливіших новин

Проблема псевдопатріотичних каналів особливо гостра. Вони імітують патріотичну позицію, часто використовують назви "Новини міста", "Типовий [місто]", можуть писати українською мовою. Створюються мережі каналів з однаковими назвами для різних міст, як це було з "[Назва] - русский город".

Існують і псевдопатріотичні канали з назвами "Спротив", "Патріоти", "Патріоти України", які насправді контролюються російськими мережами. Вони публікують реальні новини, але додають маніпулятивні месенджі про втрати на фронті, корупцію, заклики до радикальних дій та мітингів. Такі канали часто адмініструються з Придністров'я або з території Росії.

У травні поширювався фейк про масову евакуацію з Харкова від імені ДСНС. Анонімні Telegram-канали створили фейкові скріншоти з логотипами державних органів і поширили їх по всій мережі, створивши ефект масового підтвердження. Люди бачили інформацію в одному каналі, потім у другому, третьому — і вважали це правдою.

СБУ ще у 2021–2022 роках оприлюднила інформацію про проросійські Telegram-канали: "Негатив", "Резидент", "Картель", "Сплетница". Усі ці канали досі працюють. У листопаді Центр протидії дезінформації розповів, що продовжує протидіяти цим каналам, але закрити їх не вдається. Три роки відомо про кремлівську пропаганду в цих каналах, але вони функціонують без перешкод.

Існують підроблені офіційні канали очільників міст з приставками "офіційно" або "офіційно [місто]". Вони публікують справжні новини з міської ради та обласної адміністрації, набирають підписників, а потім починають вкидати дезінформацію. Така практика передбачає рік роботи з правдивою інформацією, після чого починаються маніпулятивні вкиди. У Telegram є позначка верифікації, як у Twitter. Щоб її отримати, достатньо надати дві статті з Вікіпедії.

“Для фейкового ЗМІ це означає можливість написати дві рекламні статті про себе в інших виданнях, отримати верифікацію і виглядати як легітимне медіа”, - пояснює Юлія Машута.

Про подібне нещодавно повідомляли у Головному управлінні розвідки. Російські пропагандисти створили фейкові Telegram-канали і сторінки у соцмережах та видавали себе за офіційні ресурси “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України. Така активність мала на меті ввести в оману потенційних добровольців, дискредитувати українську воєнну розвідку та зірвати процес залучення нових бійців до руху опору на території самої росії.

Як Telegram-канали грають на руку російській пропаганді і про що ми не здогадуємось, гортаючи стрічку, фото-2

У 2023 році ФСБ створила мережу фейкових Telegram-каналів від імені українських військових бригад. Вони використовували справжні назви та символіку, публікували начебто дописи від бригад про відсутність боєприпасів, погане командування та зраду. Це підриває довіру до українського командування, деморалізує населення та погіршує ставлення до мобілізації.

Фішингові боти становлять окрему загрозу. Коли СБУ створила офіційні боти для повідомлень про ворожу активність (Stop Russian War), російські спецслужби зробили їхні двійники з подібними назвами. Громадяни помилково надсилають конфіденційну інформацію фейковим ботам, що створює загрозу як для національної безпеки, так і для конкретних користувачів.

Боти в магазинах та сервісних службах часто просять поділитися номером телефону. Це відкриває шлях для SMS-фішингу, потрапляння номера в спам-бази, небажаних дзвінків та спроб захоплення акаунту через соціальну інженерію. Навіть з увімкненою двофакторною автентифікацією відомі випадки, коли акаунти Telegram викрадали, маючи лише номер телефону користувача.

Як захиститися від дезінформації у Telegram: практичні рекомендації

Telegram давно став одним із головних джерел новин і термінових повідомлень для українців — але разом з оперативністю сюди масово прийшла й дезінформація. Анонімні канали, сумнівні боти, «міські чати» та нібито інсайдерська інформація часто використовуються для маніпуляцій, збору персональних даних або навмисного поширення фейків. Щоб захистити себе від інформаційних пасток і не стати інструментом у чужих операціях, важливо дотримуватися простих, але дієвих правил безпеки та критичного сприйняття контенту у Telegram.

Ознаками проросійського каналу часто є негативні наративи, ламана мова з русизмами, спільне адміністрування кількох підозрілих каналів, одночасна публікація однакових повідомлень та фейкова інформація від імені офіційних джерел.

Медіаканали зазвичай дають посилання на першоджерело — псевдоканали цього не роблять; емоційність контенту (шок, гнів, страх, паніка, терміновість, слова на кшталт "зрада") — ознака маніпуляції.

Групові чати не мають наскрізного шифрування — вони зберігаються на серверах Telegram, і теоретично до них може бути доступ у разі злому або юридичного запиту. А тому, щоб захиститися від сумнівних каналів, регулярно перевіряйте свої підписки: користувачів можуть автоматично додавати в групи та канали через їхній номер телефону, тож людина може виявити себе підписаною на непотрібні або проросійські спільноти без власної згоди.

Також Юлія Машута радить приховувати номер телефону в Telegram — якщо він був публічним, незнайомці можуть додати вас у контакти й автоматично підписати на групи: у налаштуваннях приватності Telegram зайдіть у "Налаштування" → "Приватність і безпека" → "Номер телефону" і встановіть, щоб ніхто його не бачив.

Не взаємодійте з ботами магазинів у Telegram: краще користуватись для покупок іншими месенджерами, наприклад WhatsApp, де є інші гарантії шифрування та приватності; що відбувається з даними в Telegram — невідомо, і вони можуть потрапляти на сторонні сервери.

“Не надсилайте чутливу інформацію неперевіреним ботам або каналам: за пропозицією грошей за фото з місця подій можна випадково розкрити своє місцезнаходження або дозволити відслідкувати вашу активність у різних групах. Читати інформацію в Telegram можна, але не взаємодіяти з нею — не коментуйте, не лайкайте й не пересилайте повідомлення: це мінімізує ризик поширення фейків і залучення уваги зловмисників. Особливо обережними слід бути в чатах міст, які часто контролюються ворожими структурами, адже за короткий час історію таких чатів можна спарсити разом із контактами” - наголошує експертка з ШІ.

Перевіряйте будь-які важливі повідомлення через офіційні сайти міських рад, обласних адміністрацій, президента або перевірені ЗМІ.

Для додаткової верифікації використовуйте спеціалізовані інструменти пошуку по Telegram, lyzem.com — він допомагає знайти, які канали поширювали конкретну інформацію.

“Ринок Telegram-каналів розвинутий: нульові канали розкручують через фейкову рекламу до 10–50 тисяч підписників і продають ботовим мережам, які потім використовують їх для розповсюдження дезінформації; одна рекламна кампанія в Telegram може коштувати 20–50 тисяч, тому створюють клікбейтні повідомлення з високим CTR, після чого канал часто продають”, - резюмує Юлія Машута.

Експертка зазначає, що ChatGPT може допомагати з перевіркою інформації з Telegram, але для цього потрібен ретельний, детальний промпт, який розбиває твердження на частини та змушує модель перевіряти кожен шматок окремо й формувати таблицю тверджень — без такого підходу штучний інтелект часто плутається в фейках і може дати невірні висновки.

Промт для перевірки інформації за допомогою ШІ

Мета: провести фактчекінг новини, опублікованої в Telegram, і дати прозорий висновок щодо її достовірності. Працюй у 4 етапи: Чернетка → План перевірки → Перевірка тверджень → Фінальний висновок. Пиши українською, нейтрально, без емоційних оцінок.

Роль: ти — фактчекер/аналітик новин для професійної редакції.

Вхідні дані: — Текст/скріншот новини з Telegram (обов’язково зазнач назву каналу, дату й час, якщо є): [ВСТАВ ТЕКСТ НОВИНИ З TELEGRAM ТУТ]

— Додатковий контекст (за бажанням): [ОПИС КОНТЕКСТУ / РЕГІОН / ТЕМА]

Обмеження: — Використовуй лише підтверджені дані з відкритих джерел (офіційні сайти органів влади, міжнародні організації, надійні медіа). — Якщо немає достовірних даних, явно познач «немає даних» або «не вдалося підтвердити». — Розділяй: що стверджує Telegram-канал, а що підтверджують (або ні) зовнішні джерела. — Не роби висновків про причинно-наслідковий зв’язок, якщо джерела говорять лише про кореляцію.

Етап 1 — Чернетка тверджень

Сформулюй короткий переказ новини у вигляді 6–10 нумерованих тез.
Для кожної тези: — чітко сформулюй, що саме стверджується (хто? що? де? коли? скільки? на підставі чого?). — додай статус: • [потребує зовнішньої перевірки] — для будь-якого факту, який виходить за межі банального опису («канал стверджує, що…») • [підтверджено самим текстом новини] — лише якщо це опис форми, а не змісту (наприклад: «Канал Х опублікував пост про…»).

Формат виводу для Етапу 1:

… [статус]
… [статус] …

Етап 2 — План перевірки (запитання) На основі тез з Етапу 1:

Склади 7–12 точних запитань для верифікації ключових тверджень (особливо щодо: — фактів події (що сталося насправді) — часу і місця (де / коли) — чисел (жертви, суми, відстані, відсотки) — джерел (хто першим повідомив, чи є посилання на офіційні канали) — фото/відео (чи можуть бути старими, з іншої події, з іншої країни).
Для кожного запитання вкажи «джерела для пошуку пріоритетом»: — Рівень A: закони, офіційні постанови, урядові портали, дані міжнародних організацій, офіційні заяви (міністерства, ОВА, поліція, військові, суди тощо). — Рівень B: офіційні сайти/канали органів влади, муніципалітетів, державних компаній, наукові/аналітичні звіти. — Рівень C: надійні медіа, професійні моніторингові/фактчек-проєкти.

Формат виводу для Етапу 2: Q1: [запитання] Джерела пріоритетом: [A: …; B: …; C: …]

Q2: … …

Етап 3 — Перевірка тверджень (таблиця Claim-Check)

Для всіх ключових тверджень із Етапу 1 створи таблицю з колонками: [№ | коротка теза | що саме перевіряємо | джерело/цитата (посилання, дата) | результат: підтверджено / спростовано / частково підтверджено / немає даних | примітка/невизначеність]
Якщо в тебе є доступ до веб-пошуку — використай його. Для кожного рядка: — наведи 1–2 короткі цитати з першоджерел (до 1–2 рядків). — поясни розбіжності, якщо різні джерела дають різну інформацію (точність, дати, методологія).
Для чисел (жертви, суми, відсотки) коротко поясни, як вони рахуються або звідки взяті.

Етап 4 — Фінальний висновок для редакції

На основі таблиці Claim-Check перепиши короткий висновок у 6–10 тез: — які частини новини підтверджено; — які спростовано; — де немає достатніх даних.
Присвой новині загальний статус: — «переважно правдива», — «частково правдива/маніпулятивна» (вказати, у чому маніпуляція), — «непідтверджена» (немає достатніх даних), — «переважно неправдива/фейк».
Додай три блоки: а) «Журнал джерел» — список використаних першоджерел (назва → лінк → що саме підтверджують/спростовують). б) «Що залишилось невідомим» — 3–5 пунктів, де немає даних або потрібне додаткове розслідування. в) «Рекомендація для дій» — 3–5 коротких тез: — чи варто публікувати/репостити новину, у якому форматі; — які застереження треба додати; — чи потрібно чекати додаткових підтверджень.

Формат фінального виводу: