Минають роковини загибелі воїна зі Слов'янська, який помер від поранень

Боронив Харківський напрямок, мріяв осісти у Слов'янську — смерть наздогнала у київському госпіталі.

Про це повідомляє "Меморіал Слов'янської територіальної громади". 

Сергій Вікторович Лукін народився 6 серпня 1971 року в Попасній на Луганщині. Закінчив місцеву школу № 25, відслужив строкову службу. Працював слюсарем-збирачем на Попаснянському вагоноремонтному заводі, пізніше — на комунальному підприємстві з благоустрою.

Facebook, Instagram, Telegram, Viber- це ваші швидкі доступи до найважливіших новин

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року чоловік виїхав із рідного міста до Слов'янська — там живе його сестра Ольга Яценко. За її словами, Сергій прив'язався до міста.

«Він казав — воно хоч і невелике, але дуже красиве та затишне. Мріяв, що після війни залишиться жити тут, зі мною», — розповідає Ольга.

Восени 2023 року Сергія Лукіна призвали до лав Збройних сил України. Він служив молодшим сержантом, старшим стрільцем-оператором 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А4844. Боронив Харківський напрямок у районі Вовчанська.

У 2024 році бійця нагородили медаллю «Сильному духом».

20 лютого 2025 року під час бою поблизу села Лошакове Сергій Лукін отримав поранення. Помер 4 квітня 2025 року у київському військовому госпіталі.

Сергія Лукіна поховали у Слов'янську на кладовищі на вулиці Данила Галицького — у місті, яке він вважав своїм і куди планував повернутись живим.

Читайте також: Минають роковини загибелі чемпіона з боксу Володимира Коваля