Чи можуть військові заселитися у приватне житло в Слов’янську без згоди власників?

У редакцію видання 6262 у межах рубрики «Голос громади» звернувся військовослужбовець, який шукав контакти військової комендатури, аби з'ясувати питання щодо заселення інших військових у його тимчасове помешкання у Слов'янську.  На тлі погіршення безпекової ситуації та наближення фронту це питання турбує й цивільних мешканців, які евакуюються з міста: що буде з їхнім житлом і чи можуть його використати для потреб військових без згоди власників? 

«Голос громади» - рубрика, яка створена для того, щоб мешканці Слов’янської територіальної громади могли звернутися до редакції зі своєю проблемою, поставити запитання та попросити журналістів допомогти розібратися у ситуації. Її мета — допомагати мешканцям отримувати відповіді на актуальні питання та знаходити практичні рішення.

Журналісти 6262 звернулися з інформаційним запитом до Слов’янської міської військової адміністрації, а також отримали роз’яснення Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Крім того, ситуацію прокоментував адвокат Євген Воробйов.

Хто регулює розселення військових і куди звертатися власникам у разі самовільного заселення?

У відповіді на інформаційний запит Слов’янська міська військова адміністрація пояснила, що рішення про залучення квартир, житлових будинків чи складських приміщень для розселення військовослужбовців приймає військове командування спільно з військовими адміністраціями. Для цього мають видаватися відповідні накази.

Станом на момент підготовки відповіді (10.09.26р), наказ або розпорядження військового командування про необхідність розквартирування особового складу на території Слов’янської громади був відсутній. Також до адміністрації не надходили звернення щодо обговорення такого наказу.

«Питання використання приватної нерухомості для військових потреб регулюється законодавством про правовий режим воєнного стану. Тому відсутність відповідного рішення на момент надання відповіді не означає, що за інших обставин залучення житла для розквартирування військовослужбовців неможливе», - зазначили у Слов'янській МВА. 

У Слов’янській МВА зазначили, що, в разі самовільного заселення військовослужбовців або цивільних осіб у приватне помешкання, власник може звернутися до правоохоронних органів.

Для цього можна скористатися такими контактами:

• 102 — Національна поліція України;

• 066 153 49 33 — відділ №2 Краматорського районного управління поліції.

Якщо йдеться про незаконне заселення військовослужбовців, поліція діятиме спільно з Донецьким зональним відділом Військової служби правопорядку.

У військовій адміністрації також наголосили, що не мають законних підстав втручатися у правові відносини, пов’язані з приватною власністю. Водночас усі випадки незаконного заселення у житло, щодо яких власники звернулися до правоохоронних органів, перебувають на контролі керівництва громади та області.

Що пояснили у Військовій службі правопорядку?

У Донецькому зональному відділі Військової служби правопорядку повідомили, відповідно до чинного законодавства, у місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації. Віднедавна Слов'янськ належить до цієї категорії. 

Відповідно, в умовах повномасштабної агресії Росії, українські військовослужбовці на територіях ведення бойових дій або прилеглих до них територіях можуть бути змушені займати споруди, будинки, позиції, склади та інші об’єкти незалежно від форми власності. 

«Це може відбуватися для забезпечення національної безпеки України, зокрема безпеки цивільного населення», - аргументують у ВСП. 

У відомстві пояснили, що військовими можуть вважатися об’єкти, які через свій характер, місцезнаходження, призначення або використання можуть бути застосовані у воєнних діях. До них можуть належати споруди, будинки, позиції, казарми, склади та інші об’єкти, які використовуються або підготовлені до використання у військових цілях. При цьому об’єкт не перестає бути військовим лише через те, що на ньому перебувають цивільні особи.

У військовій службі правопорядку також наголосили: якщо власник житла не погоджується із заселенням до нього військовослужбовців Збройних Сил України, він має право звернутися із відповідною заявою до Національної поліції України, Військової служби правопорядку або інших компетентних органів, які займаються захистом прав і свобод громадян.

Окремо у відповіді роз’яснили питання відшкодування завданої шкоди приватному майну. Якщо під час перебування військовослужбовців у помешканні майну буде завдано шкоди, питання її відшкодування вирішується в добровільному порядку. Якщо виникне спір щодо компенсації, його вже розглядають у судовому порядку.

Чи можуть примусово використати приватне житло для військових потреб: пояснення адвоката

Адвокат Євген Воробйов пояснює, що в умовах воєнного стану право приватної власності може бути обмежене у випадках, передбачених законодавством.

«Частина перша статті 64 Конституції України встановлює, що конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією. Це правило стосується і права приватної власності. Водночас у частині другій цієї статті перелічені права і свободи, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Право власності до цього переліку не входить, тому за передбачених законом обставин воно може бути обмежене», - пояснює правозахисник.

За його словами, закон передбачає можливість запровадження військово-квартирної повинності. В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями, у разі їх утворення, може встановлювати таку повинність для фізичних і юридичних осіб. Вона передбачає розквартирування військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення, а також розміщення військових частин, підрозділів та установ.

Як пояснює Євген Воробйов, для залучення житла в межах військово-квартирної повинності має бути відповідне рішення військового командування та військової адміністрації, оформлене наказом.

Адвокат також посилається на пункт 2 розділу IX Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2017 року № 380. Після ухвалення відповідного рішення з власником житла укладається договір оренди з командиром військової частини, розташованої на території ведення бойових дій. При цьому згода власника на таке розквартирування не обов’язково є визначальною, якщо йдеться про застосування передбаченого законом механізму військово-квартирної повинності.

Водночас адвокат зауважує, що особисто не чув про випадки, коли житло примусово передавали в оренду для розквартирування військових. Проте, на його думку, теоретично такий механізм може бути застосований, якщо для цього виникнуть відповідні правові підстави та буде ухвалено необхідне рішення.

Сайт міста Слов’янська 6262 висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Informed  у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF).Сайт міста Слов’янська 6262 зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Informed або MDF.”