Як виник мікрорайон Хімік у Слов’янську та що було на його місці майже 90 років тому (ФОТО)

Мікрорайон Хімік — один із наймолодших житлових масивів Слов’янська за часом формування багатоповерхової забудови. Його історія розпочалася у 1930-х роках із невеликого робітничого селища, побудованого для працівників содового заводу. Згодом тут з’явилися двоповерхові будинки, соціальна інфраструктура та дев’ятиповерхівки.

Розповідаємо, як виник мікрорайон Хімік, чому він отримав таку назву та як змінювався протягом майже 90 років. Про це йдеться у повідомленні Слов'янського краєзнавчого музею. 

Як виник мікрорайон Хімік у Слов’янську

До початку 1930-х років територія на правому березі річки Казенний Торець була переважно незабудованою околицею Слов’янська. Її розвиток розпочався з розширенням хімічної промисловості міста. У 1936 році тут почали будувати перші капітальні житлові будинки для працівників Слов’янського содового заводу. Саме цей рік вважають початком історії майбутнього мікрорайону Хімік.

Перші двоповерхові будинки з’явилися на сучасних вулицях Донській (колишній Каховській) та Кутузова. Нове поселення отримало назву «Новосодівський майданчик». Вона була пов’язана із содовим виробництвом, працівники якого становили значну частину місцевого населення.

Спочатку забудова складалася переважно з двоповерхових цегляних будинків та одноповерхових бараків. Останні використовували для тимчасового проживання робітників та їхніх родин. Поступово на території поселення з'являлися гуртожитки, їдальні, господарські приміщення. Так сформувалося робітниче селище, життя якого було тісно пов’язане з підприємством.

Як розбудовували Хімік після Другої світової війни

Після Другої світової війни у Слов’янську відновлювали промислові підприємства та житлову забудову. Зміни відбувалися і на Новосодівському майданчику.

У 1950-х роках розпочалася друга хвиля активного будівництва. У районі зводили двоповерхові багатоквартирні цегляні будинки, зокрема типової серії Кс-8-50.

Такі споруди належали до спрощеного типу так званих «сталінок». Вони мали міцні цегляні стіни, відносно високі стелі та характерне для повоєнного періоду планування.

Перші чотири будинки цієї серії побудували на вулиці Донській.

Разом із житловими будинками розвивалася інфраструктура. У мікрорайоні відкривалися магазини, дитячі садки та медичні заклади.

Серед них були дошкільний навчальний заклад №4 «Квіточка», медична амбулаторія та профілакторій «Богатир».

Поступово Новосодівський майданчик перетворювався з робітничого поселення на житловий район із власною інфраструктурою.

Коли Новосодівський майданчик став мікрорайоном Хімік

Найбільші зміни в забудові району відбулися у 1980-х роках. У 1982 році рішенням міської влади назву «Новосодівський майданчик» скасували. Район отримав нову назву — «Хімік». Вона закріпила зв’язок цієї частини Слов’янська з хімічною промисловістю та підприємством «Хімпром». Того ж року розпочалося будівництво першого дев’ятиповерхового панельного будинку.

Упродовж 1980-х — початку 1990-х років у мікрорайоні збудували 13 дев’ятиповерхівок. Нове житло дозволило переселити сотні родин зі старих довоєнних бараків. Квартири у багатоповерхівках мали централізоване опалення та водопостачання. У цей період в мікрорайоні проживало приблизно 5 тисяч людей.

Важливу роль у розвитку району відігравав Віктор Логвінович Трофимов. У 1982 році він очолив комітет мікрорайону та займався питаннями благоустрою, комунального господарства й покращення житлових умов.

Згадуючи свою роботу, він розповідав про участь в організації теплопостачання:

«За організацію теплової системи в квартирах клопотав особисто».

Саме масштабна забудова 1980-х років сформувала архітектурний вигляд Хіміка, який зберігався протягом наступних десятиліть.

Як закриття Хімпрому вплинуло на мікрорайон

Після розпаду Радянського Союзу промислові підприємства Слов’янська зіткнулися з економічними труднощами. Однією з найбільших змін для мешканців Хіміка стало припинення діяльності виробничого об’єднання «Хімпром». У 1996 році підприємство остаточно закрилося. Протягом десятиліть воно забезпечувало робочими місцями значну частину місцевого населення. Його діяльність впливала не лише на зайнятість, а й на розвиток житлової та соціальної інфраструктури.

Після закриття підприємства район поступово втрачав статус робітничого поселення, пов’язаного з конкретним виробництвом. Водночас його промислове минуле залишилося у назві, забудові та історії місцевих родин.

У 2002 році створили Комітет мікрорайону «Хімік» як орган самоорганізації населення. Його завданням було представлення інтересів мешканців та вирішення місцевих проблем. Після тривалої перерви у 2016 році здійснювалися спроби відновити активну роботу комітету. Серед основних напрямків залишалися благоустрій території, утримання житлового фонду, розв’язання комунальних питань та модернізація інфраструктури.

Хімік сьогодні — частина історії Слов’янська

За майже 90 років територія Хіміка пройшла кілька етапів розвитку. Спочатку це було невелике робітниче поселення, згодом — район двоповерхових цегляних будинків, а у 1980-х роках тут сформувався житловий масив із дев’ятиповерхівками.

Історія мікрорайону тісно пов’язана з розвитком Слов’янського содового заводу та виробничого об’єднання «Хімпром». Саме промисловість стала причиною появи поселення та вплинула на його подальшу забудову. За десятиліття тут виросло кілька поколінь слов’янців. Для багатьох Хімік залишається місцем, із яким пов’язані дитинство, родинні історії та спогади про життя міста.

Сьогодні мікрорайон залишається частиною Слов’янська, а його назва нагадує про промислове минуле міста.

Читайте також: Понад століття тут лікували слов’янців: історія лікарні, пошкодженої російським ударом (ФОТО)

Facebook, Instagram, Telegram, Viber - це ваші швидкі доступи до найважливіших новин