Сьогодні над нашим рідним Слов’янськом сходить Різдвяна зоря. Цього року вона не просто сповіщає про свято - вона слугує нам маяком віри у найтемніші часи.
Ми зустрічаємо це Різдво у різних обставинах: хтось - у рідному місті під звуки війни, хтось - у чужих містах та країнах, засинаючи з думками про рідні вулички. Війна розкидала нас, але вона не змогла розірвати той невидимий зв’язок, що робить нас єдиною громадою.
Різдво у прифронтовому місті - це особливе таїнство. Це молитва без слів, це тепло однієї свічки, що зігріває цілу родину, це незламна надія на диво, яке ми всі називаємо Перемогою. Слов’янськ сьогодні - це не позначка на мапі, це місто сильних людей, які попри все продовжують любити, чекати й вірити.
Ми згадуємо тих, хто сьогодні в окопах боронить наш спокій. Ми обіймаємо серцем тих, хто сумує за домом в евакуації. Ми схиляємо голови в пам’ять про тих, кого це свято вже не застане з нами.
Нехай Різдво принесе в кожну родину найцінніші дарунки: тишу, безпеку та єдність. Нехай світло Різдва дасть нам сили вистояти, відродити наше місто та знову зібратися всім разом під мирним небом Донеччини.
Віримо в диво, віримо в ЗСУ, віримо один в одного.
Христос народився! Славімо Його!
Ваш Сайт міста Слов’янська 6262.