З кожним роком українські абітурієнти все частіше обирають для себе здобуття вищої освіти за кордоном. Тому є декілька причин: конкуренція серед інших випускників, сумнівна якість вітчизняної освіти, бажання отримати дипломи європейського зразку, відсутність корупції, а також можливість кар’єрного розвитку. Але не слід тішити себе ілюзіями з приводу безхмарного майбутнього і конкурсів серед роботодавців за працівника.
Тим не менш, є декілька лайфхаків, які допоможуть вам заощадити свій час, а можливо і гроші, якщо ви все же так вирішите будувати найближче майбутнє поза межами Батьківщини.
Крок 1
Дослідити своє потенційне польське минуле.
Можливо ваші прадіди або бабуся/дідусь були поляками – це дає Вам можливість отримання “карти поляка”, документу, що надає різні пільги особам польського походження, але без громадянства Речі Посполитої. Якщо відповідних документів, підтверджуючих польське минуле родини, немає, є інші варіанти. Можна звернутися до польського товариства або спілки. Членство у подібній організації протягом трьох років може допомогти здобути ту саму карту на підставі вашої активної громадянської позиції у спілці (актуально для школярів невипускних класів, або дев’ятикласників). Найближче таке товариство знаходиться у Краматорську “Stowarzyszenie Kultury Polskiej”.
Крок 2
Вивчення мови
Це дуже важливий фактор. Тим паче, що мову треба знати на відповідному рівні. Багато польських вузів пропонують літні школи, які можуть допомогти вивчити польську безпосередньо на місці і за відносно короткий час. Але цей варіант підходить для людей, готових витратити частину своїх статків на канікули дитини.
Другий варіант – це пошук вчителя/репетитора/мовних курсів у місті. У цьому випадку ви маєте більше часу для навчання, а ймовірнисть здобути якісні знання – більше (хоча розмовний рівень може бути гіршим, ніж у випадку літньої школи). Але академічне життя від цього не постраждає.
Тут діє правило “чим раніше, тим краще”. Якщо ви вже визначилися, що поїдете у Польщу, то краще починати вчити мову викладання відразу, щоб у майбутньому не перекладати у голові найпростіші речення професорів. Не говорячи за про дипломну роботу через три роки навчання.
Не слід боятись молодих репетиторів-студентів. Вони краще пояснюють принципи мови, переказують розмовні теми та не бояться експериментів, на відміну від класичних викладачів з граматичними таблицями та читанням примітивних текстів. Молоді та недосвідчені вчителі можуть порадити також польську сучасну музику та кіно, що зробить ваш “мовний курс” більш захоплюючим та цікавим з культурного боку.
Моя особиста порада – шукати справжніх поляків у соціальній мережі або, ще краще, у житті. Можливо, спланувати спільну поїздку до Львова або Києва. Бути відвертим та не боятися помилок – вони трапляються у всіх.
Крок 3
Визначитись зі спеціальністю.
Немає сенсу їхати закордон, щоб вивчати візаж, який більш доступний у нас, а в Польщі – занадто дорогий з ідентичною якістю. Або юриспруденцію, якщо плануєш повернутися до України. А ось міжнародне право та технічні спеціальності з іноземною філологією будуть потрібні всюди.
Обирати краще спираючись на свої смаки та бажання. Але маю визнати, що дівчина, яка їхала зі мною у 2016-му році в автобусі до Катовіце вирішила під тиском батьків поступити на спеціальність, пов’язану з охороною середовища, а не на філологію, як сама того бажала. Проте зараз абсолютно задоволена і любить свою справу.
Крок 4
Обрати місто і університет/ вищу школу/ школу поліцеальну
Важливою деталлю є те, що у Польщі є декілька типів навчальних закладів.
Університет у класичному нашому уявленні.
Вища школа, або приватний вуз зі спеціалізацією як в університеті.
Школа поліцеальна – установа з профільною освітою. Схожа на класичний у нашому уявленні технікум, але період навчання коротший і, найчастіше, лекції проходять протягом вікенду або ввечері. Цей варіант підходить для старших осіб або для людей, спрямованих на працевлаштування після нетривалого курсу навчання.
Одне з найважчих завдань. На перший погляд. Відштовхуватись слід від ціни за навчання (вона починається від 800 євро у приватних вузах), спеціальності та місцезнаходження університету. Раджу писати особисто до адміністрації закладу (+1 до мовної практики). Консультації посередників, найчастіше, безкоштовні.
Далі вас інформують про те, які документи вимагає університет від абітурієнта. Вони можуть відрізнятись, але є певний стандартний набір, про який написано нижче.
Крок 5
Зібрати усі необхідні документи і перекласти їх.
Ось тут вже починається найвеселіше.
- Форма 086 для університетів. Класична медична довідка, яку роблять школярі перед вступною кампанією.
- Карта с усіма щепленнями.
- Атестат про повну середню освіту і додаток с апостилем – штампом, що підтверджує дійсність цих документів. Робиться у Києві.
- Медичне страхування.
- Іноді деякі вузи вимагають нотаріальне підтвердження від батьків неповнолітнього абітурієнта про те, що вони проінформовані, що їхня дитина має бажання навчатися закордоном у конкретному закладі. З цим можуть бути пов’язані додаткові витрати.
- Фотографія абітурієнта (формат уточнювати в адміністрації або посередника)
- Оплата сервісного збору університету. Багато європейських вищів вимагають оплати за розглядання документів абітурієнта. Вартість цього становить від 15 євро. Для цього слід мати валютний рахунок в українському банку, та пояснити працівникам, для чого вам цей рахунок та яких реквізитів потребуєте.
Головною проблемою на даному етапі є присяжний переклад (прим. Переклад від людини-носія мови, який має офіційний дозвіл на перекад з української на польську) усіх цих документів. Тобто наступний челендж для нас – це знайти присяжного перекладача, вислати йому документи, заплатити за переклад, отримати їх, або завдяки посереднику (якщо така можливість є) відразу надіслати до університету.
Це, власне, і є головною роботою компаній-посередників, тому що не кожна людина має можливість особисто розподілити усі потрібні документи. Тим паче вчасно.
Під час надсилання –> перекладання–>отримання–>зарахування можна поступово готуватися до від’їзду, якщо немає додаткових завдань типу університетського мовного екзамену або співбесіди.
Крок 6
Віза
Хоча зараз ми й маємо безвізовий режим з Європейським союзом, це не означає, що студентам не треба робити її, адже їхнє перебування на території шенгену становить більше, ніж 90 днів.
Після зарахування до навчального закладу студенту має прийти університетська довідка, що підтверджує його зарахування. На підставі цього документу робиться віза. Після оплати сервісного збору у польському банку в Україні (це ideaBank або kredoBank. Вартість також приблизно 15 євро) ви можете їхати до візового центру з пакетом документів, потрібним для отримання довгострокової візи (найчастіше типу D на 365 днів). Як правило, з цього приводу консультують безкоштовно працівники центру по телефону, який ви вказуєте при реєстрації сервісного збору в банку.
*до 2018 року студенти мали перевагу складати документи у центрі або консульстві безпосередньо і без черг. У 2018 році такої прерогативи немає, тож треба ставати в електронну чергу через телефонний дзвінок працівника. Відхилити призначену дату можна тільки один раз.
*як правило до списку потрібних документів на візу є:
1) фото
2) заповнена візова анкета, яку можна знайти на сайті центру
3) довідка з університету
4) медичне страхування
5) копії внутрішнього й закордонного паспорту
6) чеки з банку, підтверджуючі оплату збору
7) підтвердження оплати за навчання або відповідний документ, якщо навчання безкоштовне
8*) дозвіл від батьків (завірений нотаріусом)
Пам’ятайте, що навчальний рік у Європі починається з жовтня. Якщо ви все зробили правильно, то протягом літа ви можете стати студентом польського університету. Найголовніше – знати, що Україна потребує міжнародних експертів і справжніх патріотів. Завдяки західному досвіду ми будемо мати можливість розвивати свою нову українську освіту і виводити її на європейський рівень.
Дарья Васильєва
