Де у Слов'янську за часів пізнього середньовіччя знаходилася Торська фортеця

Унікальною пам’яткою археології пізнього середньовіччя нашого міста є залишки Торської фортеці кінця XVII – початку XVIII століття.

Вивчення історичних та топографічних даних дало можливість передбачити, що місцем розташуванням ранньої частини фортеці може бути територія так званого «Красного городка».

План Торської фортеці 1776 р.

У 2005-2007 роках співробітники Слов’янського краєзнавчого музею разом з колегами Донецького обласного музею, провели археологічні розкопки (керівник експедиції Е.Є Кравченко) залишків Торської фортеці. Загальна площа 5 розкопів – 716 квадратних метрів, де виявили багаточисельні знахідки, у тому числі і археологічні комплекси, серед них як житлові, так і господарчі споруди.

Житлові споруди представлені залишками наземних будівель (хат-мазанок), землянками та напівземлянками, що фіксувались великою кількістю обгорілої глиняної обмазки. У хатах виявили печі (усього три), рання мала обмазаний глиною черінь, а дві інші - муровані. Печі облицьовувались кахлями з рослинним, або геометричним орнаментом. Різноманітність типів кахлі (більше 50), свідчить про широке розповсюдження цього виду декоративної кераміки на територій краю.

Серед господарчих споруд виділяються декілька приміщень пов’язаних з приготуванням і вживанням їжі. Особливий інтерес представляє приміщення №9, знищене під час пожежі.

Споруда представляла собою невеличку землянку зі зрубною конструкцією стін, виконаною з дубових колод. У нижній частині її заповнення (глибина 170 см) і на долівці знаходився багатий і різноманітний речовий матеріал. Біля стіни розчистили залишки довгого і широкого обгорілого столу, на краю якого знаходився дерев’яний і керамічний посуд. Тут стояли два глечика з вузьким горлом, всередині яких була желейна маса, ймовірно, це залишки горілої олії. Поруч стояла велика полив’яна миска, прикрашена штампом, зверху лежала керамічна сковорідка. У середині неї знаходилась керамічна вазочка з п’ятнадцятьма дерев’яними ложками. Поряд знаходились дві дерев’яні мисочки, залізний ключ, плоди інжиру, та лісові горіхи. Збоку лежала дерев’яна заслінка від печі і стояв великий кухонний горщик, перевернутий догори дном. Під столом, на рівні, долівки були знайдені мідні монети – чотири денги і полушка часу правління Анни Іоанівни (1730-1740 роки), дві гральні фішки, два мідних ґудзика та люлька. У цілому цей комплекс можна визначити як кухня-їдальня кінця першої половини XVIII століття. Приміщення згоріло після прийняття їжі, коли посуд помили і склали на краю столу, а люди сіли грати на гроші. І тут сталася пожежа…

За результатами археологічних досліджень склали наукові звіти в Інституті археології НА НУ, написані і опубліковані статті, а найбільш цікаві предмети виставлені в експозиції музею.

По матеріалам Слов'янського краєзнавчого музею у рамках проекту "Музей відкрито на ремонт".