Як "Театральний Сектор" Слов'янська подарував виставу трьом школам прифронтового міста Попасна

Як "Театральний Сектор" Слов'янська подарував виставу трьом школам прифронтового міста Попасна, Лідія Хаустова

Про те, як театрали зі Слов'янська виступали у школах прифронтової попасної розказала режисер Театрального сектору аліна Шейкаш.

14 грудня 05:00 - на вулиці ще темно і зимно, Слов'янськ спить, як і Попасна, але вже прокинулись студенти Донбаського державного педагогічного університету, Марина Дунай, Євгеній Єкимов, Анастасія Семенова, Яна Семененко, Анастасія Ахізарова, Аліна Шейкаш, Алла Солодухіна, Іван Проскунін, а також їх колеги - фокусник і чарівник Роман Фельдуін та керівник театральної студії "7 поверх" Іван Дєдюхін.

Вони усі поспішали на заказний автобус до Попасної, який сплатив Благодійний фонд Сергія Жадана. Автобус чекав на театралів біля стін рідного факультету ПТПО (початкової технологічної та професійної освіти), де і проходять заняття "Театрального сектору".

Якщо ви запитаєте, що можна зробити за півтори години у автобусі, - то ця команда вам розповість, що не тільки прорепетирувати останній раз, а ще й зробити грим усій команді. Після того, як команда вилізла з автобусу біля 24 школи міста Попасна, починається щось неймовірне. Сотні діточок, посмішок, обіймів, от хтось вже бігає разом з їжаком Колючкою, а там чарівник вже відкрив свій таємний чемодан і готується до справжньої магії. А тут хтось вже увімкнув генератор мильних бульбашок і грається з дітьми. Крики, селфі та оплески.

Але це все поза межами вистави, адже на виставі діточки уважні й слухняні (майже завжди, тому що іноді актори або сюжет їх настільки розбурхає, що дуже складно витримати), вони, не відводячі оченят, слідкують за тим, як Оленятко Марічка всілася на їжака. І як закричить! А як лось почав смітити в лісі, а тут панда Джек - який приїхав із Зеленобританії, щоб навчити усіх сортувати сміття! Ой, що там відбувалося!

Найголовніша частина казок - це діти, їх діалог з акторами. 

Як "Театральний Сектор" Слов'янська подарував виставу трьом школам прифронтового міста Попасна, фото-1

Вистава має назву "Олень-відеоблогер і Їжак Колючка", і вона б ніколи не з'явилася у м.Попасна, якби не ці люди.

1.Марина Дунай, - про цю дівчину можна говорити часами, талановати акторка головних ролей, заступник голови "Театрального сектору", студентка ПТПО (початкової технологічної та професійної освіти). Але головне, що ця дівчинка народилася у місті Попасна, і вона дуже-дуже мріяла, щоб її команда виступила саме для її шкіл, її міста, для діточок, які у свої 7-10 рочків не за чутками знають, що таке війна. Марина сама домовилась зі школами Попасної та з університетом, проводила репетиції і була відповідальна за багато інших процесів, не кажучи вже про роль Колючки. Але ще, що хотілося б сказати, - вона сама, за свої гроші (маленьку частину додав театральний сектор) купила дітям солодощі, щоб подарувати ще більше щастя.

2. Ірина Куніцина, - представник Благодійного фонду Сергія Жадана, до якої ми звернулися, щоб нам допомогли сплатити дорогу до міста Попасна. Ми дуже хвилювалися, адже саме від цього залежало все. Грошей на проїзд туди і назад ми не мали. Завдяки цій людині ми змогли поїхати туди, де нас вже рік так сильно чекали діти.

3. Швидкий Сергій Миколайович, Хижняк Інна Анатоліївна, Вікторенко Ірина Леонідівна, - адміністрація нашого рідного ДДПУ, які підтримують нас завжди. І як вони цього разу не переймалися відправляти нас у сіру зону, але все ж таки взяли на себе цю відповідальність, і дозволили нам їхати. Справжні викладачі, які підтримують студентські ініціативи і завжди допомагають.

4. Проект Student_Action_2018, Михайло Винницький і Британська Рада в Україні, - мені здавалося дуже складним і навіть неможливим повезти театрульну виставу до іншого міста, - але саме student_action18 надихнув мене, дав поштовх і трошки більше віри у свою справу. А Британська Рада - це прототип Панди Джека із Зеленобританії, який вчив звірів сортувати сміття.

5. І, звісно, прекрасна театральна команда, яка навіть у складні часи, депресії, військовий стан, сесії і власні проблеми, - знаходить у собі сили, енергію для того, щоб віддавати це все дітям. (А три школи поспіль це вам не жарти!) У нашому світі так мало безкоштовних речей, ще трошки і доведеться купувати повітря.  Тож ми пишаємося, що робимо це від серця, від любові, - і заради дітей!

Аліна Шейкаш, студентка ДДПУ, учасниця "Театрального сектору"

Слов'янськ Попасна новини театр актори гра відеоблогер школа діти
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(1 оцінка)
Високі оцінки користувачів за Стиль викладу
142 перегляди у квітні
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі