Комуністичне минуле. Як у Слов’янську просувається декомунізація

У 2015 році в Україні був прийнятий Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

За словами голови Українського інституту національної пам’яті, історика Володимира В’ятровича, саме відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича.

Після прийняття Закону у містах були створені спеціальні комісії з декомунізації, які визначили список об’єктів та назв, що підпадають під його дію. Стрімкими темпами розпочався організований демонтаж пам’ятників радянським діячам, перейменування вулиць, з фасадів будинків почали зникати символи комуністичного режиму. Але, як не дивно, на четвертому році по Україні залишилося ще багато об’єктів, якіз різних причин не були декомунізовані.

У Слов’янську тимчасова комісія з декомунізації припинила свої повноваження, і робота з подальшого очищення міста від забороненої символіки покладена на органи виконавчої влади. Як розповів заступник міського голови Юрій Підлісний, мешканці міста іноді звертаються з повідомленнями про той чи інший об’єкт, який підпадає під дію закону. Тоді його за можливості прибирають. Якщо ж комуністична символіка була виявлена на будівлі, яка знаходиться у приватній власності, то влада звертається до господаря з прохонням її прибрати.

Як розповів місцевий активіст Дмитро Браславський, який замається питаннями декомунізації, на території міста Слов’янська залишилось багато елементів, які підпадають під Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (від 2015 року). До цього переліку можна віднести і напис «Слава КПСС» на житлових будинках по вул. Університетській, серп і молот у фонтані на площі Соборній, комуністична символіка на паркані по вул. Шнурківській, на фасаді будинку на вулиці Шевченко, на будівлі Інституту високих напруг, на будівлі Центру культури і довкілля (кол. БК Залізничників) та ін.

Кожен випадок є унікальним і має свою історію. Якщо говорити про Центр культури і довкілля (БК Залізничників), то там символіку мають прибрати лише при виконанні капітального ремонту будівлі, бо просто «збити» комуністичну символіку не вийде. Будинок культури може отримати значні ушкодженя. Ще один з факторів, через які гальмується декомунізація - фінансова складова робіт.

Дмитро Браславський відзначає, що його робота вже має певні результати. Завдяки зверненням активіста, у Слов’янську були декомунізовані щонайменше чотири об’єкти - серп і молот на будівлі СКНАУ, комуністична символіка на будівлі аграртого коледжу, дошка Пасову на бул. Героїв Крут, заборонені елементи напотязі-пам’ятнику в районі залізничного вокзалу.На цьому активіст зупинятися не збирається, планує продовжувати свою роботу не тільки у Слов’янську, а й у інших містах України.