Редакція 6262 про фільм "Слов’янськ. Початок війни". Відгуки

До Дня Захисника України велике всеукраїнське медіа ICTV випустило фільм про початок війни у Слов’янську.

Як зазначають самі автори, документальний фільм «Слов’янськ. Початок війни» – це фактично хронологічний літопис найважливіших епізодів битви за Слов`янськ, захоплення якого загоном бойовиків Гіркіна-Стрєлкова 12 квітня 2014 року стало початком гібридної збройної військової агресії на Донбасі. Автори фільму використали архівні відео та записали інтерв`ю з ключовими військово-політичними керівниками України.

Війна - це частина історії нашого міста, яку зовсім не варто забувати.

Редакція сайту 6262 переглянула фільм "Слов’янськ. Початок війни" на Youtube каналі ICTV і написали свої відгуки про це відео.

Валерій. Головний редактор сайту.

"Во время оккупации Славянска я находился в городе до 6 июня. В тот период я не сделал ни одного фото, потому что не хотел спустя годы пролистывать фотографии и воспоминать события того времени. Посмотрев фильм, я понял что произошедшее отпечаталось в памяти на многие годы вперёд. Одним из таких моментов был проезд через блокпост №2 (комбикормовый) - выезжая из Славянска со своим отцом, мы попали под обстрел боевиков. Обстрел длился более 10 минут и все это время нас собой закрывали солдаты украинской армии. После окончания обстрела мы быстро переместились внутрь блокпоста. Я спросил: как часто боевики обстреливают блок пост и почему они не стреляют в ответ? Он попросил меня ненадолго вернуться за территорию блокпоста и присмотреться к месту откуда велся обстрел. Классическая картинка войны. Огневая точка была установлена в 20 метрах от жилых домов. И любой ответный огонь мог привести к жертвам среди мирного населения. А стреляли боевики оттуда с периодичностью 10 минут обстрела, пол часа перерыва.... Славянск был освобождён 5 лет назад, но война продолжается... Уверен, что такой фильм нужно посмотреть всем, кто был в городе, принимал участие в тех событиях, или наоборот, только слышал о том, что в Славянска началась война. Этот документальный фильм подробно описывает хронологию событий и рассказывает о провалах и победах военных операций".

Олександра. Редакторка.

"Документальний фільм  «Слов‘янськ. Початок війни» - один із найважчих, які мені доводилося дивитись. Незважаючи на п‘ять років, які відділяють нас від тих подій, спогади про війну у Слов‘янську живі і болючі. Важко та гірко розуміти, що перший постріл, перший бій і перша кров - це наше місто. Тоді, перебуваючи у Слов’янську та ховаючись від пострілів, ми не знали, яка серйозна спецоперація розгорнулась навколо. Цей фільм, як на мене - чітка хронологія подій, яка кров‘ю вписана в історію. Реальна картина тих пекельних днів, про які варто знати кожному українцю. З цього часу розпочалось становлення, як нашої армії, так і українців у кожному з нас. 

Щодо технічного виконання документального фільму є кілька запитань. У деяких моментах є проблеми зі звуком та освітленням, не враховуючи документальних кадрів. Багато сцен 18+, але вони демонструють усю жорстокість війни та дають зрозуміти, що бойові дії - це смерть, кров і бруд, а не гра. Органічно у канву фільму вплетені графічні вставки. Загальне оформлення фільму сподобалось".

Вікторія. Журналістка.

"Дуже давно не дивилася телевізор. Отак щоб цілеспрямовано обирати на каналі якусь програму, щоб подивитись її саме там, а не де-небудь в ютубчику. Але ось зайшла в собі сили та передивилась фільм "Слов'янськ. Початок війни", який показували на каналі ICTV 14 жовтня. Саме цей вибір показався мені найдоречнішим у День Захисника Украни. Під час перегляду я повернулася в минуле, знову. Але тепер ще побачила докуметальні кадри тих подій, про які тільки чула у 2014 році, знаходячись вдома, на дев'ятму поверсі поблизу Карачуна, в академії або на мосту через річку Казений Торець. Доречі, трохи "різануло вухо", коли у фільмі замсть цієї назви сказали Казений Торецьк. Потім ще був косяк із наголосом у назві селища Билбасівка, але то не критично. Головне, що стрічка передає дійсність. Ти поринаєш у бої і навіть починаєш відчувати той самий адреналін, а ще той самий страх, коли бачиш український вертоліт чи літак за декілька хвилин до його падіння. Такі фільми треба дивитись, бо там безцінна хроніка початку війни у тому вигляді, який вона має насправді. У кінці ти дивишся, як над міськрадою підіймають український прапор, але знаєш, що ворог все ще тут".

Лідія. Журналістка.

"Важко. Сильно. Стримано.
Таким було перше враження від фільму. Емоції після перегляду однозначні - страх повторення. Я, наче, знову пережила декілька годин окупації. Хоча, напевно, тим, хто не перебував у Слов’янську у той момент, не буде так емоційно. Факти подані чітко і лаконічно. Хронологія подій викладена дуже зручно і правильно. Звертала увагу на певні неточності у місцевих назвах (БилбАсівка замість БилбасІвка та Казений Торецьк замість Казеного Торця). Цікаво було послухати безпосередніх учасників подій - тих військових, які брали участь у звільненні міста. Документальні кадри зробили фільм більш емоційним. Це зовсім не художнє кіно. Документалка, яку після перегляду я порадила подивитись всім моїм знайомим. "Подивись, якщо хочеш дізнатися, що було зі мною і моїм містом у ті часи", - так і писала. Загалом почуття змінювалися впродовж фільму. В якісь моменти було дуже важко. Я думала про те, як це було з мого боку - я сиділа вдома в той момент, як за моє місто помирали молоді хлопці. "Ось прямо в цей момент ми стояли у дворі і бачили, як збили цей гвинтокрил. Тоді ревіли і думали, а як же хлопці, що були всередині", - ось такі думки були. А на екрані бачиш іншу сторону - спогади від тих, хто це пережив. Місцевим буде важкувато дивитись. Трохи змазаний кінець фільму- вихід сепаратистів з міста і захід української армії. Але це не зіпсувало враження.
Повторюсь, напевно, якщо хочете знати, що було у 2014 у Слов’янську і звідки прийшла ця війна, подивіться фільм".