До Дня домашніх тваринок. За кулісами редакції 6262

30 листопада у світі відзначають День домашніх тварин. Журналісти 6262 розказують про своїх домашніх улюбленців.

Наші маленькі друзі - це ті, хто завжди чекає нас вдома, радіє нашому поверненню, з любов’ю лікує наш сум і хвилювання.

У кожного з журналістів 6262 є свої домашні улюбленці, про яких ми зараз вам і розкажемо.

Річі з Баксом і Джордж з Бусінкою. Лідія Хаустова

У мене вдома живуть два кота і дві собаки. Коти Річі і Бакс - родичі. Тато і син. Річіка нам принесли зовсім маленьким якісь друзі батьків. Бакс - син Річі від сусідньої кішки. Маленьке кошенятко принесли нам сусіди і назвали його аліментником. Його схожість з нашим котом просто вразила. Ми не могли його не забрати. Вони абсолютно однакові. Біло-руді красунчики.

У першу ж хвилину свого перебування вдома, Бакс забіг в кімнату, заліз на ліжко і ліг поруч з татом. Було таке враження, що він жив з нами завжди. Питань залишати чи не залишати не було.

З собаками трохи інакше. Джордж був вже дорослим, коли ми забрали його до себе. Він жив на Слов’янському курорті і, здається, його били. До того у нас померла улюблена вівчарка Лола. Ми довго не могли завести нового собаку. 

Одного разу колега по роботі запропонувала забрати вже дорослого пса з курорту. Вона там його підгодовувала. Я вирішила порадитись з батьками. Коли прийшла додому, вони розказали, що вже завтра нам приведуть безпритульну тваринку. Вони домовилися зі своєю знайомою. Це був один і той самий собака! Мій Джордж. Наш маленький-дорослий пес, який спочатку дуже боявся людей. З часом звик до нас і став членом сім’ї.

Зовсім скоро у нашому житті з’явилася маленька Бусінка. Це також дворова собака, яку не захотіли собі залишати сусіди. Коли вона вперше мене побачила, то одразу почала облизувати і мотиляти хвостиком, наче пропелером. У нас сталося кохання з першого погляду. Більше ми її ніколи і нікому не віддамо. Вона мініатюрна. Я досі не розумію, як у такій маленькій собаці вміщюється стільки любові. Вона просто магічна. Абсолютно наша собака.

Маленька Бусінка - охоронниця дому, вона гавкає на незнайомців і інших собак, але всеосяжно любить кожного з нашої сім’ї. Джордж - друг і нехлюй) Він величезний і дуже добрий. Любить бігати, гратися.

Хай всі тваринки у цьому світі знайдуть собі саме ту сім’ю.

Гігантська ахатина на ім’я Каору. Вікторія Повержук

Так, мій домашній улюбленець - гігантський равлик розміром з дві мої долоні. Звуть його (її?) Каору. Так, питання статі у равликів складне, бо вони мають і жіночі, і чоловічі статеві органи. Тобто вони гермафродити.

Взагалі спочатку у мене було двоє таких “діточок”, другого звали Коічі. Але він загинув під літніми сонячними променями. З’явилися равлики у мене випадково - продавчиня в одному магазині роздавала чисельне потомство своєї ахатини. 

Отже, зараз у мене одна дитинка, яка продовжує невпинно рости та плодитися, їсти овочі та зелень, спати, а ще виповзати уночі зі свого акваріуму (ага, і повзти по батареї, підлозі, підвіконню). 

ХарАктерна киця Кіра. Олександра Пилипенко 

Моя улюблениця - витончена і харАктерна киця Кіра. Вона народилась від кішки Мурки, яка прожила у нас більше 12 років. Кіра дуже красива, зовні схожа на тигрицю, на ніжках має білі носочки. 

Кіра - найласкавіша кішка у світі, любить, аби її пестили і гладили. Проте...один невірний рух і можна опинитись у пащах хижого звіра. Любить ходити на риболовлю та полювання. Справжня хижачка. Любить голосно піти погуляти о 5 ранку.

Кіра дуже витончена і у своїх смаках, любить свіжі огірки, що не дуже характерно для кішок. 

Найулюбленіше місце - на руках у людини. Може заліковувати сум та печалі. 

Якщо у вас ще немає домашнього улюбленця, то ви завжди можете взяти тваринку з вулиці. Подаруйте дім кішці або песику, вони неодмінно віддячать вам своєю любов’ю і вірністю.