Різдво 25 грудня чи 7 січня. У чому різниця

Вже кілька років поспіль в Україні офіційно святкують двічі Різдво Христове - 25 грудня та 7 січня. Чи є різниця між цими двома святами?

У 4 столітті християни всього світу підпорядковувалися п'ятьом патріархам: Римському, Константинопольському, Александрійському, Антіохійському та Єрусалимському. Проте, головними церковними кафедрами були Римська (Західна) та Константинопольська (Східна). Римська церква здебільшого "опікувалась" германськими, галльськими та сакськими народами, а Константинопольська зосередила увагу на греках і слов’янах.

Із часом суперечки та відмінності між Західною та Східною церквами збільшуватися. У цьому відігравало роль економічне та політичне становище церков, відмінності у віровченні та обрядах, використання різних мов під час богослужінь (схід - грецька, захід - латина). Протистояння сягнуло апогею за правління Римського Папи Лева Дев'ятого та Константинопольського Патріарха Михаїла Керуларія. 

Михайло Керуларій попросив Папу визнати себе "Східним Папою", щоб Східна церква була незалежною від Західної. Але Лев Дев'ятий відмовив, і тоді Патріарх видав документ "Викриття латинян", у якому перелічив гріхи Західної церкви. Папа Римський у відповідь відлучив Патріарха від церкви. Водночас Керуларій на Помісному соборі засудив Папу та його легатів й піддав їх анафемі. І 1054 році відбувся остаточний розкол єдиної церкви на католиків та православних християн.

Попри відмінності до 16 століття усі церкви дотримувалися сонячного Юліанського календаря, який ще у 46 році до нашої ери започаткував імператор Гай Юлій Цезар за рекомендацією астронома Созігена. Відтоді рік триває 365 або 366 днів й поділився на 12 місяців.

Але у 1582 році астрономи помітили, що Юліанський календар відстає від сонячного циклу. Сенс у тому, що астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. І якщо 5 годин враховували під час високосного року, то про 48 хвилин і 6 секунд "юліанці" забули.

Тому за понад півтора тисячоліття накопичилося 10 діб. У тому ж році Папа Римський Григорій Тринадцятий ввів новий календар, за яким свят живе й понині. Різниця між двома Юліанським та Григоріанським календарем кожні 100 років збільшується на 1 день, зараз це 13 днів.

Понад 75% християн світу відзначають Різдво 25 грудня, а 25% - його 7 січня. Цікаво, що більшість православних християн, а саме віряни Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської, Елладської (Греція) і Латвійської православної церкви відзначають Різдво 25 грудня.

Ті церкви, на яких віддавна впливала Москва, вважають 7 січня офіційним Різдвом. Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської і Грузинської церков, афонських монастирів, православних України й Білорусі. 80% населення України є православними християнами. Інші 20% – це віряни греко-католицької та римо-католицької церков, а також численні представники протестантських конфесій. 

У 2017 році в Україні 25 грудня офіційно визнали Різдвом, щоб висловити повагу представникам інших конфесій. Після цього між вірянами виникли суперечки, адже Ісус Христос не міг народитись двічі.

Цікаво, що не існує точної дати народження Ісуса Христа. Проте християнська традиція, спираючись на астрономічний календар, вважає днем народження Христа час після зимового сонцестояння. Саме 25 грудня до світлого часу доби починає додаватись хвилина. Ще за язичництва цю дату вважали перемогою добра над злом та світла над темрявою, а християни почали шанувати її як народження Ісуса. Виходить, що українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні пізніше. Окрім цього, перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із найважливіших у році. Католики завершують піст 25 грудня і  відзначають Новий рік – свято співів, танців, веселощів та багатих столів.

Православні ж віряни починають піст 28 листопада й закінчують 6 січня. І прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Таким чином, відзначення Різдва 7 січня, так би мовити, порушує перебіг свят.

Хоча зараз багато хто відзначає Різдво, не спираючись на релігійну основу - для прикладу можна взяти ту ж Японію, де панівними релігіями є буддизм та синтоїзм. 

Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram канал