Країна тісних «хрущівок» та типових коробок – як та коли забудовували Слов’янськ

Тісні п’ятиповерхівки, порепані дев’ятиповерхівки – коли та як вони з’явилися у Слов’янську?

Від мешканців Слов’янська часто можна почути, що їх багатоповерховий будинок «тріщить по швах», має протікаючий дах та товсті щілини, тісні кімнати із зайвими перегородками та кутами незрозумілого призначення. А ще можна почути скарги на те, що стіни багатоповерхових будинків швидко охолоджуються, поглинають вологу та нагріваються у спеку. Дехто чує вночі у повній тиші, як деренчить посуд на полицях, - кажуть, просідає фундамент.

То коли ж будували ці будинки, хто за це відповідальний, та чому усі пострадянські міста дуже схожі між собою? Сайт 6262.com.uaспробував відповісти на ці питання.

Від дореволюційних маєтків до радянської забудови

У дореволюційній історії Слов'янська збереглося ім'я тільки одного архітектора - харків'янина Євгена Сердюка, який є автором проєкту Будинку купецьких зібрань. Попри це у місті достатньо старовинних будинків та маєтків, які відрізняють Слов’янськ від багатьох інших міст Донеччини: будинок Александрова, лабораторія на Словкурорті, стара хірургія клінічної лікарні, будівля місцевого СБУ, маєток Проскурякова тощо.

Це далеко не повний перелік історично важливих будівель, які є прикрасою міста, але переважають у Слов’янську все ж будинки радянської доби.

Так, перша багатоповерхівка по вулиці Шевченка - це будинок №3, де знаходиться магазин Нива, його збудовано у 1930-х роках. 

У 1938 році побудували палац культури ім. К. Маркса по вулиці Світлодарській, 32.

У 1954 році був побудований «будинок зі шпилем» на вулиці Університетській, 59. У радянські часи будинок був підпорядкованим заводу «Словважмаш».

Будинок по вулиці Торській, 8 завершили 7 листопада 1952 – така дата вказана на фасаді.

Коли настав «бум» будівництва

Найактивніше забудова міста велася у 60-70-ті роки. Тоді головним архітектором Слов'янська була Емма Яблочанська.

Це була епоха типової забудови, коли дозволяли вибирати тільки затверджені в Києві проекти з типового катологу. Саме тому побудовані в 20 столітті будинки у всіх країнах пострадянського простору виглядають однаково. Щоб домогтися дозволу змінити типовий проект, головному архітектору доводилося їздити в Київ та Москву. Проекти приватної забудови теж були типовими. Вони не передбачали кухні, санвузла, комори.

Так, п’ятиповерхові "хрущівки" у центрі біля Соборної площі активно будували у 1960-х роках. Перші п'ятиповерхівки у мікрорайоні Артема з'явилися також на початку 60-х років, а першою вулицею там була Вільна.

При цьому зносили будівлі, зведені у 19 – на початку 20 століття. З центру були прибрані автостанція, ринок, школа медсестер, маленькі магазинчики.

Протягом 1960 року "ввели в експлуатацію" 18220 квадратних метрів житла, тобто 451 квартиру. Це був будинок на перехресті вулиць Університетської та Шевченка. Замовник – Арматурно-ізоляторній завод.

Початок зведення будинку на перехресті вулиць Шевченка та Університетської, 1958 рік

Навпроти закладався фундамент 64-квартирного будинку содового комбінату - його збиралися побудувати протягом року. Намічали ввести в експлуатацію також будинки №8 на вул. Свободи, №2 на вул. Короленка, №5 на вул. Василівській.

Міська поліклініка (вул. Шевченка, 42) відкрилася у 1961 році.

Соборна площа свій нинішній вигляд отримала у 70-ті роки. Цікаво, що після знесення стін Троїцького собору площу довелося "підняти" майже на два метри.

Будинок по вулиці Торській, 28 звели у 1969 році – дата вказана на самому домі.

Кінець радянського періоду - наші дні

14-поверхівки по вулиці Свободи будували у кінці 80-х та на початку 90-х років. Будинок №13 на цій вулиці виділяється серед інших багатоповерхівок, хоча його проєкт теж брали з типового каталогу.

Дев'ятиповерхівки на Лісному з’явилися також у 80-х роках.

У 90-х роках у Слов'янську було розпочато будівництво кількох багатоповерхових будинків, однак так і не було закінчено. Такі "скелети" досі стоять по вулиці Центральній, 22 та 38, а також на Торській, 48. Вони знаходяться у приватній власності, тому щось зробити з ними поки неможливо.Нові багатоповерхівки у місті також наразі не будують.

Інформація про радянську забудову Слов’янська була взяла з форуму «газеты Происк» та сторінки Слов’янського краєзнавчого музею у Facebook, а також зібрана на основі спогадів мешканців міста.

Приєднуйтесь до нас у Viber та підписуйтесь в Instagram