Чому секонд-хенд – ТОПовий спосіб заощадити на одязі | БЛОГ

«600 грн за синтетичну футболку? Та ви знущаєтеся» - приблизно так я думаю, коли раптово заходжу до «нормальних» магазинів одягу. І одразу йду до секонду.

Пам’ятаю, що вперше ще у молодшій школі дізналася про магазини, де можна купити одяг значно дешевше, ніж на ринку чи в бутиках. Там він був звалений у купку на розкладушках або щільно розміщувався на вішаках.

У невеличкій кімнатці такого магазину можна було знайти що завгодно: від класичної чорної сукні та фетрового капелюха до нічної сорочки та постільної білизни. Але говорити у школі про те, що ти одягаєшся у секонд-хенді було соромно, бо діти за це цькували, ображали та знущалися.

Аж ось, минуло років 10, і багато хто не уявляє свого життя без секонд-хендів. До речі, такі магазини розповсюджені не тільки в Україні. Знаю, що у Великій Британії та інших країнах вже давно є тенденція свідомого придбання одягу – коли ти замість абсолютно нової речі з останньої колекції купляєш щось дешевше, що вже носили, або просто перешиваєш старий одяг.

Так ось, батьки ще з дитинства виховали у мене звичку носити одяг багато років, купляти взуття не на один сезон і перешивати старі чи не актуальні речі. Зараз на кожен мікрорайон Слов’янська припадає по десятку секондів. Тому знайти щось незвичайне та унікальне – зовсім не проблема.

Не знаю, чи то мені щастило, але завжди вдавалося знаходити речі дуже високої якості за дуже низькими цінами. Ну от наприклад, зимовий чорний светр з довгими рукавами там коштує максимум 200 грн. Хоча у «нормальному» магазині його вартість починається від 400 грн.

Осіннє пальто з кашеміру та вовни я купляла за 150 грн (а так воно ж коштує не менше тисячі гривень). Шкіряні чоботи на товстій підошві – за 180 грн (взагалі шалені гроші). Який-небудь шарфік з бавовняною та шовковою ниткою – не більше 50 грн. Таким чином за 500 грн я вам знайду п’ять речей. І таких прикладів безліч, бо 90% мого одягу – саме з таких магазинів.

У якийсь момент стало своєрідним хобі колекціонувати етикетки з одягу, який там знайшла. Адже ніколи не знаєш, звідки до тебе потрапила спідниця чи пара чобіт. Це може бути Ірландія, Іспанія, Португалія, США, Німеччина.

Головне тут – чітко знати, за якою річчю ти приходиш до секонд-хенду, що ти хочеш там знайти. Якщо зайти просто подивитися задля розваги, то дійсно можна загубитися і набрати різного непотребу, який потім просто буде лежати у шафі.

Отже, ось мій перелік переваг секонд-хендів:

• Порівняно низькі ціни, що дозволяє заощадити;
• Гарна якість одягу та взуття;
• Навіть якщо якість виявилася не дуже – не шкода, бо ціна все одно низька;
• Можна знайти щось дійсно унікальне;
• Того, що ти там купиш, точно більше ні в кого не буде;
• Можливість помацати одяг з інших країн, а не просто гадати по картинці в інтернеті;
• Можна створити собі стильний «лук» і без прив’язки до останніх модних тенденцій;
• Можна купити річ, щоб перешити її на те, що хочеться.

І ні, мені аж ніяк не соромно, бо я знаю, куди «прилаштувати» свої гроші з більшою користю. Так, для когось сукня за 4 штуки гривень – це абсолютна норма, але точно не для більшості населення України.

А де ви зазвичай купляєте одяг та взуття і які суми готові на нього витрачати? Діліться у коментарях.