Як молодіжний центр Слов’янська став місцем допомоги та волонтерства

Ще з 2014 року волонтерство в Україні зазнало значного підйому. З плином часу волонтерські організації перекваліфіковувались, перероджувались у щось інше, нове.

З 2015 року у Слов’янську разом із розбудовою міста почали з’являтися прогресивні молодіжні угрупування. Одне з них - платформа ініціатив "Теплиця".

Свого часу до Теплиці приїжджали відомі музиканти, різні журналісти, корисні лектори. У приміщенні проводили майстер-класи для дітей, уроки фотографії, виставки малюнків, музичні та поетичні вечори.

24 лютого 2022 року росія почала бомбити мирні українські міста. Під обстрілами опинилися Київ, Харків, Маріуполь, Чернігів і не тільки. Повномасштабна війна знову змусила відсунути культуру на другий план і повернутися до першочергових потреб - виживання.

Наразі волонтери "Теплиці" опікуються дитячими будинками сімейного типу, які залишилися у місті, а також допомагають переселенцям з гарячих точок, які на певний час знайшли притулок у Слов’янську.

Журналісти сайту міста Слов’янська 6262.com. ua поспілкувалися з координаторкою платформи ініціатив "Теплиця" Ганною Авдіянц.

***

Гнітюча обстановка в Україні та новини про російське військо на кордонах змусили команду "Теплиці" заздалегідь домовлятися про їх дії у випадку початку повномасштабного вторгнення. 23 лютого Ганна обговорила зі своїми колегами усі деталі - якщо у Слов’янську стає небезпечно - вона одразу вивозить дітей у безпечне місце і повертається за командою, щоб вивезти їх. На випадок, якщо зв’язку не буде, домовились, що усі будуть знаходитись у себе вдома.

Про те, що війна може розпочатися на всій території України люди навіть не могли подумати.

"Ранок 24 пам’ятається тим, що, коли я з дітьми спала в їхній кімнаті, чоловікові десь біля 6 ранку хтось зателефонував. Він вийшов на балкон, а потім пішов до телевізора. Я зрозуміла, що розпочалась війна. Включила телефон і побачила, що моя подруга написала мені, що обстріляли Київ...Я знала, що мені треба вивезти дітей у більш безпечне місце, я стала збирати дитячі речі..."

Дітей Ганна вивезла, повернулася до Слов’янська, щоб забрати колегу і виїхати знову у передмістя. Декілька днів вони були у безпечному місці. Спочатку думалося за свою безпеку. Десь на третій день прийшло розуміння, що наразі вони можуть допомагати іншим. Тоді і вирішили повертатись у Слов’янськ. 

Сама атмосфера невідомості та очікування була важкою. Почати волонтерити - це рішення було навіяно не лише потребами інших людей в допомозі, але і потребами самої команди бути корисними, допомагати.

Давні зв’язки з різними українськими організаціями допомогли активно включитися у волонтерську діяльність. Люди, які знають "Теплицю" і допомагали їй раніше, не залишилися осторонь і зараз.

Підключилася Львівська освітня фундація, меценати з усієї України та з-за кордону пропонували грошову допомогу.

"Ми побачили, що нам довіряють і ми можемо допомагати. Як раз таким чином ми і переключилися. Декілька днів по Краматорську, Слов’янську почались обстріли, але коли нам телефонують люди запитати, що там у нас, ми цього вже не помічаємо. Нам не до цього. Поки гуманітарку поразгружаємо... Вдень працюємо - нам не до війни, бо треба допомагати - сміється Ганна, - десь з 8 до 9 години ввечері у нас починається "шабаш дівчачий" в чаті. Ми обговорюємо, плануємо, а потім засинаємо зі словами "Так, треба поспати, поки тривоги нема". З ранку з 7 вже починаємо працювати".

Щодо допомоги, однією з перших цілей "Теплиці" було підготувати дитячі будинки сімейного типу, якими платформа ініціатив опікувалася і до того. Якщо вони не збиралися виїжджати з міста, їх треба було підготувати - зробити стратегічний запас, на випадок найгіршого сценірію у місті.

Окрім того, цільовою авдиторією "Теплиці" наразі стали люди, яких вивозять з гарячих точок. Разом із Церквою Переможців Ганна Авдіянц та її команда допомагають переселенцям знайти житло на час, допомагають з харчуванням, засобами гігієни. Цим займається не лише "Теплиця". Насправді у місті таких організацій декілька. 

Зазвичай переселенці приїжджають у місто на 1-2 дні. Зараз Слов’янськ є транзитним місцем, куди тікають з пекла. Потім зі Слов’янська людей вивозять у більш безпечні міста України.

Дізнавшись, що команда "Теплиці" наразі залишається у Слов’янську, до них почали звертатися іноземні фонди. Так, наприклад, екстрену допомогу місту надає фонд "UNICEF". Для переселенців дітей та молоді будуть надавати екстрену гуманітарну допомогу. Також для тих, хто виїхав до Слов’янська є функція психологічної підтримки онлайн.

"Це для нас таке лікування від війни. Коли ти комусь допомагаєш, то ти і не думаєш, що тут "капєц". І паніки в тебе немає, і ти не зриваєшся. Ми проговорили кожен свої плани і хто які має ресурси. Виходячи з цього ми прийшли згоди, що все одно залишаємось тут до останнього. Якщо буде російський флаг над Слов’янськом - тоді вже будемо виїжджати.

Ми і на відстані б могли бути дієвими, але думаю, що більш дієвими ми будемо тут. Ось до цієї критичної точки".