«Пекло» під Слов’янськом: як Росія створює фальшиві відео від імені українських військових

Російська пропаганда намагається дестабілізувати суспільство, поширюючи повідомлення про нібито критичну ситуацію на Слов’янському напрямку. У ворожих інформаційних каналах з’являються заяви, що війська РФ нібито вже наближаються до Слов’янська, українські військові зазнають невдач, а підрозділи ЗСУ начебто зазнають катастрофічних втрат. Для посилення цього наративу росіяни використовують фальшиві відео, в яких нібито українські військові розповідають про проблеми на фронті, звинувачують командування та фактично б’ють на сполох. Частину таких роликів створили за допомогою штучного інтелекту.

Однією з головних цілей цієї кампанії є створення враження, що ситуація на Слов’янському напрямку нібито вийшла з-під контролю українського командування. Російські пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що військові деморалізовані, підрозділи розбиті, а оборона міста ось-ось може впасти.

Сам факт боїв на Слов’янському напрямку не є вигадкою. Російські війська справді намагаються просуватися в напрямку Слов’янська. Українські військові повідомляють про постійні спроби росіян знайти слабкі місця в обороні. Водночас Путін вдається до інформаційних підступів, намагаючись створити хибне враження про просування своїх військ до Слов’янська та посіяти паніку серед населення. 

«Пекло на Слов’янському напрямку» — перший ШІ-фейк

Починаючи з серпня, у соціальній мережі Tik-Tok шириться відео, на якому нібито військовослужбовець 46-ї окремої аеромобільної бригади розповідає про «катастрофічну ситуацію» на Слов’янському напрямку. У ролику чоловік розповідає. що його підрозділ завели у “саме пекло” - Слов'янський напрямок, де щодня обстріли, бійці щодня зазнають поранень та гинуть. Евакуації нема, а їх відправляють на “м'ясні” штурми. Військовий “зізнається”, що не знає що робити й, цілком може бути, що відео, яке він знімає, стане останнім.

Скриншот з відео користувача Tik-Tok

Однак, аналізуючи це відео, слід звернути увагу на кілька важливих нюансів. По перше, відео поширюється з особистого з анонімного акаунта, який наповнений проросійськими фейками та наративами. Чоловік з відео говорить доволі спокійним тоном і врівноваженим як на людину, яка перебуває “в самому пеклі”. Голос звучить штучно. Та й на вигляд він чистий і охайний. Проаналізувавши канал, бачимо, що ролики з цим героєм з'являються й пізніше.

Усі ці фактори викликають сумніви - чи реальною є людина з кадру? Ні! Відео - діпфейк! Ми перевірили це відео на сайті Sensity AI, який спеціалізується на правдивості контенту,  і він підтвердив, що це - згенерований ролик! 

«Від підрозділу нічого не залишилося»

На початку вересня російська пропаганда використала ще один подібний сценарій.

Цього разу на відео показали нібито трьох військовослужбовців 46-ї бригади, яких знімає четвертий “побратим”. Він і стверджує, що це начебто «все, що залишилося від підрозділу» після його перекидання на нову ділянку фронту.

Скриншот відео з проросійського ТГ-каналу

За його словами, українських військових нібито кинули на надзвичайно складну позицію, вони зазнали величезних втрат, а ті, хто залишився живим, начебто вирішили піти у СЗЧ (самовільне залишення частини - авт). У відео також звучить твердження, що командування начебто обмануло військових перед відправленням на нову позицію, переконавши їх, що там «буде тихо» і російських військових немає.

Але й це відео виявилося фальшивкою - ролик згенерований штучним інтелектом. Візуально про це свідчить неприродна міміка в людей на відео, очі, що дивляться в різні сторони, ефект маски на обличчі та - нехарактерно широкі рукави в однострої. Штучність ролика підтвердили й спеціальні аналітичні ресурси.  

Натомість акаунт, який його поширив, систематично розповсюджує подібні ворожі наративи.

Навіщо Росія створює «військових-свідків»

Усі ці відео побудовані за схожою схемою. Замість прямої заяви російської пропаганди про те, що «ЗСУ програють», глядачеві показують нібито українського військового, який сам це підтверджує.

Це робить фейк емоційно переконливішим.

Глядач бачить людину у військовій формі, яка начебто перебуває безпосередньо на фронті, чує розповідь про втрати, проблеми з командуванням, евакуацією чи забезпеченням і може сприйняти це як свідчення очевидця.

Насправді ж обличчя та голос такого «військового» можуть бути частиною штучно створеного контенту.

У випадку з 46-ю бригадою російська пропаганда використовує ще один важливий прийом — повторює один і той самий сюжет у різних відео. Спочатку з’являється нібито військовий, який говорить про «катастрофічне становище» на Слов’янському напрямку. Згодом — четверо «бійців», від яких начебто залишився весь підрозділ. 

У результаті в інформаційному просторі формується відчуття, ніби різні люди незалежно один від одного підтверджують одну й ту саму «катастрофу». Насправді ж йдеться про серію фальсифікацій.

Реальна ситуація відрізняється від картинки російської пропаганди

Так, Слов’янський напрямок залишається складним. Російська армія регулярно намагається атакувати українські позиції, а також завдає постійних ударів із різних видів зброї по Слов’янську та навколишніх населених пунктах.

В одному зі своїх останніх звітів Інститут вивчення війни повідомив, що російські війська продовжують операції, спрямовані на захоплення українського оборонного поясу в районі Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки. 

Одним із завдань російських військ ISW називає спробу оточити цей район із північного заходу. Для цього російські підрозділи намагаються захопити Лиман та форсувати Сіверський Донець.

5 та 6 жовтня російські війська проводили наступальні операції поблизу Лимана та на кількох напрямках навколо міста. Проте, за оцінкою ISW, підтвердженого просування вони не мали.

В цьому контексті окремо слід згадати про операцію «Вівальді» — наступальна операція Третього армійського корпусу ЗСУ на півночі Донеччини в районі Лимана, яка розпочалася на початку літа 2026 року та стала публічно відомою у вересні. За наведеними даними, українські військові деокупували 176 км² території, звільнили низку населених пунктів і завдали російським військам значних втрат, зірвавши плани щодо оточення Лимана та подальшого наступу на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Особливістю операції стало широке застосування безпілотних систем і наземних роботизованих комплексів для логістики, розвідки, мінування та евакуації поранених. 

Тож небезпека для Слов’янська є реальною, але це не означає, що будь-яке відео з людиною у формі, яка розповідає про «катастрофу», є справжнім свідченням із фронту. Російська пропаганда намагається підмінити реальну складну ситуацію на фронті значно драматичнішою картиною.

Саме тому до подібних «сенсаційних» відео варто ставитися критично та перевіряти їхнє походження, особливо якщо автор невідомий, а в ролику немає можливості незалежно встановити особу військового або обставини, за яких він нібито зробив запис. 

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.