• Головна
  • Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО)
НОВИНИ
14:38, Сьогодні

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО)

НОВИНИ
Слов'янський коледж Державного університету "Київський авіаційний інститут". Фото: краєзнавчий музей. Дизайн: 6262

Слов'янський коледж Державного університету "Київський авіаційний інститут". Фото: краєзнавчий музей. Дизайн: 6262

У 1960-х роках Слов’янськ став одним із центрів підготовки технічних фахівців цивільної авіації. Тут навчалися тисячі курсантів, зокрема іноземці з 25 країн, а для практичних занять використовували літаки, вертольоти та власний аеродром. Історія училища тривала десятиліттями, поки повномасштабне російське вторгнення не змусило заклад залишити місто.

Про це повідомляють у Слов'янському краєзнавчому музеї. 

Як у Слов’янську з’явилося авіаційне училище

Історія Слов’янського авіаційного технічного училища розпочалася у 1964 році, коли ухвалили рішення створити спеціалізований заклад для підготовки технічних працівників цивільної авіації.

Для нового училища використали приміщення Слов’янського механічного технікуму, студентів якого перевели до Донецька. Навчальні корпуси почали переобладнувати, облаштовувати спеціалізовані аудиторії та лабораторії. У закладі навіть створили власну аеродинамічну трубу.

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО), фото-1

Слов'янський коледж Державного університету "Київський авіаційний інститут". Фото зі сторінки Слов’янського краєзнавчого музею. 

Першу авіаційну техніку доставляли з інших міст. Зокрема, перевезення фюзеляжу літака Як-12М вулицями Слов’янська привернуло увагу місцевих жителів, які збиралися подивитися на незвичний вантаж.

У 1965 році училище розпочало підготовку курсантів за спеціальністю «Технічна експлуатація літаків та авіадвигунів». Наступного року відкрили ще один напрям — експлуатацію електросвітлотехнічного обладнання аеропортів.

Чому 700 курсантів жили в наметах

Училище швидко розширювалося, а кількість курсантів зростала. Через нестачу місць у гуртожитках у вересні 1966 року близько 700 курсантів тимчасово поселили в наметовому містечку.

Уже 1 жовтня того ж року відкрили перший гуртожиток на 400 місць, а у 1968 році — другий. Проте кількість курсантів на той час перевищувала тисячу, тому для їхнього розміщення використовували навіть двоярусні ліжка.

У 1976 році на перший курс зарахували 910 осіб. А в 1977 році загальна чисельність курсантів сягнула 2500.

У наступні роки інфраструктуру продовжували розбудовувати. Зокрема, у 1986 році відкрили п’ятий гуртожиток.

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО), фото-2

Слов'янський коледж Державного університету "Київський авіаційний інститут". Фото зі сторінки Слов’янського краєзнавчого музею. 

Які літаки були в училищі

Приблизно за п’ять кілометрів від Слов’янська розташовувався навчальний аеродром.

6 травня 1966 року сюди прибув перший літак Ан-2, переданий із Сасовського авіаційного училища цивільної авіації.

Згодом авіаційний парк поповнився літаками Ан-12, Ан-24, Як-40 та вертольотами Мі-8. Курсанти могли безпосередньо вивчати конструкції повітряних суден, двигуни, бортові системи й особливості технічного обслуговування.

У 1987 році училищу також передали злітно-посадкову смугу колишнього аеродрому місцевих повітряних ліній.

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО), фото-3

Літак на вулиці у Слов’янську. Фото зі сторінки Слов’янського краєзнавчого музею. 

Курсанти з 25 країн світу

Із 1968 року у Слов’янському авіаційному училищі навчалися іноземні курсанти. Серед них були представники В’єтнаму, Куби, Камеруну, Конго, Ємену, Мозамбіку, Алжиру та інших держав.

Перший випуск іноземних слухачів відбувся у 1970 році.

Загалом заклад підготував понад 600 іноземних авіаційних спеціалістів, а ще 247 пройшли перепідготовку.

Спорт, курсантські традиції та новий статус

Окрім професійної підготовки, училище мало розвинену спортивну інфраструктуру. Тут працювали спортивні секції, стадіон, тир і школа олімпійського резерву з дзюдо.

Існували й власні курсантські традиції. Наприклад, відому пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» жартома вважали неофіційним гімном училища.

У 2002 році Слов’янський авіаційний технічний коледж увійшов до складу Національного авіаційного університету.

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО), фото-4

Слов'янський коледж Державного університету "Київський авіаційний інститут". Фото зі сторінки Слов’янського краєзнавчого музею. 

Як війна змінила роботу авіаційного коледжу

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році навчальний заклад був змушений залишити Слов’янськ.

Коледж тимчасово перемістили до Льотної академії Національного авіаційного університету в Кропивницькому.

Для Слов’янська авіаційне училище було не лише місцем підготовки спеціалістів. Протягом десятиліть воно формувало міське середовище, створювало робочі місця та об’єднувало покоління курсантів і викладачів.

Історія закладу залишається частиною освітньої спадщини Слов’янська, навіть після його вимушеного переміщення.

Від 700 курсантів у наметах до власного аеродрому: історія авіаучилища Слов’янська (ФОТО/ВІДЕО), фото-5

Руйнування будівлі коледжу. Фото зі сторінки Слов’янського краєзнавчого музею. 

Читайте також: Біля входу до Слов’янського краєзнавчого музею знайшли російський безпілотник (ФОТО)

Facebook, Instagram, Telegram, Viber - це ваші швидкі доступи до найважливіших новин

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янське авіаційне училище #Слов’янський авіаційний технічний коледж #історія Слов’янська #авіаучилище Слов’янськ #САТК #авіаційний коледж #навчальний аеродром Слов’янськ #Національний авіаційний університет #авіаційна освіта #історія Донеччини
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення