«Уроки пам’яті» Голодомору від Студентського та Учнівського Братств

18 листопада 2014 року у Слов’янському педагогічному ліцеї Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство» та МГО «Учнівське братство» провели за підтримки Слов’янської міської ради «Уроки пам’яті», де старшокласники побачили і обговорили уривки документального фільму, знятого на основі свідчень очевидців Голодомору на території Донбасу.

Активістка «Учнівського братства» Олена, яка є вимушеною переселенкою із зони АТО, звернула увагу, що у запропонованому увазі школярів фільмі свідки розповідають про те, що радянські міліціонери відбирали хліб в дітей, які намагалися привести його додому, а вже за 7 км. від межі радянської України на території Росії цього штучного голоду не було і там пшеницею годували коней.

10599291_614174392027888_1518094352256359133_n (1)

Активіст молодіжної організації «Учнівське братство», учень 9 класу російськомовної школи  №15 Артем Делас, розповів про те, з сьогоднішньої презентації фільму про Голодомор розпочинаються заходи Студентського і Учнівського братства з показами цього фільму у школах Слов’янська. Артем додав, що учора він спільно з колегами з ВМГО «Студентське братство» зустрівся з секретарем міської ради Олегом Зонтовим і отримав підтримку міськвиконкому для здійснення цієї просвітницької діяльності, спрямованої на розвиток історичної пам’яті мешканців Слов’янська.

            Активіст «Учнівського братства» Артем  розповів про те, що його рідні, які жили на Донбасі, також потерпали від Голоду у 1932-33 роках і врятувалися вони завдяки виїзду до інших областей.

Дев’ятикласник Артем Делас звернув увагу учасників презентації фільму на причини Голодомору:

1)      Комуністичний режим розглядав економічно незалежне і національно свідоме українське селянство як реальну загрозу для свого існування і для цілісності радянської держави.

2)      Тому в Сталіна було бажання, виморивши голодом мільйони людей, ослабити український народ до такої міри, щоб українці вже не могли мріяти про вихід із СРСР, про незалежність.

3)      Організувати Голодомор вдалося завдяки жорстоким командно-репресивним методам «соціалістичного перетворення в сільському господарстві», які здійснювалися шляхом проведення суцільної колективізації, масового «розкулькулювання» та непосильної насильницької хлібозаготівлі.

Активіст «Учнівського братства» Артем також розповів про наслідки Голодомору:

1)      Геноцид спричинив смерть майже мільонів людей, а саме на Донбасі за деякими даними – до 20% населення, яке проживало у селах.

2) Цей Голодомор викликав найбільшу катастрофу в історії України. Після цієї катастрофи традиційне українське село зі своїм укладом і звичаями перестало існувати.

3) Наслідки Голодоморувідчувалися в повсякденному житті. Замість активного, сумлінного хлібороба на зміну прийшли колгоспники. Земля, поле стали для колгоспника чужими, праця – бездуховною. Між односельцями, навіть близькими, рідними, не стало тієї теплоти, дружби, довіри в стосунках.

4) Серед селянства з’явилися настрої утриманства, у психології певної частини сільського населення зароджувалося зневажливе, байдуже ставлення до господарювання. Не отримуючи платні, а лише міфічні трудодні, колгоспники втрачали будь-який інтерес до колгоспної роботи, змушені були працювати з-під примусу.

5) До суспільного майна селяни ставилися не як до власного, а як до нічийного. Терор голодом із селянина-власника творив людину безініціативну, упокорену страхом.

Після показу фільму активістка «Учнівського братства» Діана Цимбал запропонувала кожному запитати в найстарших своїх родичів про те, як їх родини пережили Голодомор, або як тоді казали «голодовку». 

Підсумовуючи презентацію фільму активіст «Учнівського братства» Артем Делас зазначив: «Від сьогоднішнього дня Студентське і Учнівське братство займуться збором підписів до міської ради щодо усунення з назв вулиць і площ наслідків тоталітарного режиму. Тепер давайте усвідомимо, що завдяки улюбленому деякими пенсіонерами, вихованими в радянській системі, ідолу - Леніну та його наступникам тисячі невинних людей вмирали від голоду. Та чи місце йому на головній площі нашого міста? Чи можуть назви вулиць Слов’янська носити імена тих, хто несе відповідальність за нищення мільйонів невинних людей?»

   Координатор «Учнівського братства» Діана Цимбал звернулася до учнів: «Четвертою суботою листопада вважається «день пам'яті жертв Голодомору». У нашому місті на площі Жовтневої Революції у суботу о 15:30 відбудеться «Мітинг Реквієм», а о 16:00 акція «Запали свічку пам'яті». Запрошуємо кожного приєднатися!»