Кольори, що об'єднують — історія прапора як символу єдності та спротиву

Щороку 23 серпня Україна відзначає День державного прапора — свято, яке набуло особливого значення під час війни. Синьо-жовті кольори сьогодні символізують не лише державність, а й незламність українського народу перед обличчям ворога.

Кольори українського прапора мають глибоке історичне коріння. Перші документальні згадки про синьо-жовтий стяг датуються серединою ХІХ століття, коли українські діячі в Галичині використовували ці барви під час культурних заходів і мітингів.

Справжнім символом державності прапор став під час визвольних змагань 1917–1921 років. Тоді синьо-жовтий стяг майорів над урядовими будівлями Української Народної Республіки по всій країні.

За радянських часів національний прапор опинився під забороною. Але українці зберігали ці кольори в серці — вишивали на рушниках, малювали в альбомах, передавали дітям як частину родинної пам'яті.

У серпні 1991 року, перед проголошенням незалежності, народні депутати внесли синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. 24 серпня він замайорів над Києвом як державний стяг незалежної України.

З 24 лютого 2022 року український прапор набув нового значення — став символом опору російській агресії. Його піднімають на щойно звільнених територіях, він майорить на шевронах захисників, прикрашає військову техніку та цивільні будівлі.

До повномасштабного вторгнення день прапора у Слов'янську святкували урочисто. На площах збиралися сотні мешканців, лунали патріотичні пісні, діти малювали синьо-жовті прапорці на щоках. Урочисті ходи проходили центральними вулицями міста, ветерани та громадські активісти несли великі стяги, а школярі читали вірші про рідну землю. Тоді це було свято — день гордості та спокою під мирним небом.

Сьогодні в прифронтовому Слов'янську прапор — це більше ніж державний символ. Це знак віри у перемогу, у правду, у повернення окупованих земель. Мешканці під ризиком обстрілів встановлюють стяги на адміністративних будівлях, школах, блокпостах. Кожен піднятий прапор стає актом опору, заявою про те, що місто залишається українським попри всі випробування.

Голос з фронту

«У найтяжчі моменти ми ховаємо прапор у бронежилет, щоб зберегти. А коли піднімаємо на звільненій землі — це наш найбільший тріумф», — розповідають українські воїни.

Для бійців ЗСУ, які вже понад десять років захищають країну від російської агресії, український прапор є головним символом того, за що вони віддають життя — свободи та незалежності.

На тимчасово окупованих територіях діє рух спротиву "Жовта стрічка". Це громадський рух, який об'єднує українців для ненасильницького опору російським окупантам. Символом руху стала жовта стрічка — один з кольорів українського прапора.

Партизани розвішують жовті стрічки в різних місцях окупованих міст як знак протесту та підтримки української влади. Рух діє в Криму, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.

«Глибокого символізму в назві "Жовта стрічка" немає. Жовтий — яскравий колір, який є на прапорі України. Та й сама фраза легко запам'ятовується», — пояснюють представники руху.

Сьогодні синьо-жовті кольори об'єднують українців незалежно від місця перебування. Від Слов'янська до Нью-Йорка, від прифронтових позицій до дипломатичних місій за кордоном — ці барви символізують єдність нації.

У День прапора по всій Україні та світу проходять підняття стягів, флешмоби, виставки. Навіть там, де офіційні заходи обмежені з міркувань безпеки, люди вивішують прапори на вікнах, дверях, автомобілях.

Мільйони українців по всьому світу підтримують ЗСУ, волонтерять, працюють на перемогу під одним прапором — символом нашої нездоланності та світлої віри у майбутнє.

Синьо-жовті кольори українського прапора на Донбасі та інших звільнених територіях стали символом визволення, кінця окупації та терору. Це кольори нашої стійкості та непохитної віри у перемогу.

Український прапор майорітиме над усією Україною!