«Відповідальність живих перед мертвими – свідчити про те, що відбулося», – сказала парамедикиня Ірина Цибух із позивним Чека, яка загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку.
За минулі 11 років Словʼянськ пережив багато трагічних подій: окупацію, бої за місто та масовані обстріли. За цей час 164 людини, повʼязаних зі Словʼянськом, загинули: 121 з них – захищаючи Україну, ще 43 стали жертвами російських атак. Для багатьох родин ці втрати стали особистою раною, а для всього міста – частиною його нової історії, яка потребує гідного збереження та переосмислення.
Сьогодні у Словʼянську вшанування загиблих є не лише проявом пошани, але і нагадуванням про високу ціну за свободу. Пам’ять про полеглих дозволяє передати історію наступним поколінням, аби досвід останніх років залишався в колективній свідомості міста.
Що зроблено до повномасштабного вторгнення?Потреба у вшануванні загиблих героїв у Словʼянську зʼявилася задовго до початку повномасштабного вторгнення. Ще у 2015 році на околицях міста відкрили пам’ятний меморіал на місці загибелі чотирьох Героїв України. З того часу у місті з’явилося кілька знакових місць пам’яті: меморіальний комплекс на горі Карачун, меморіал на трасі між Слов’янськом та Краматорськом, пам’ятний знак на місці блокпосту №1 у районі Рибгоспу, а також меморіал на перехресті вулиць Банківської та Центральної біля зупинки «Сквер Мрія». Ці простори стали символами вдячності й пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну.
У 2017 році в адміністративній будівлі Словʼянської міської ради створили стенд памʼяті українським воїнам, які загинули під час звільнення Словʼянська влітку 2014-го. Там же розмістили стенд пам’яті загиблим землякам. У 2021 році на ньому було шість імен, але за останні чотири роки ця цифра зросла майже у двадцять разів.
Вшанування памʼяті загиблих воїнів у 2021 році.
Фото: Словʼянська МВА
Втім, у Словʼянську зберігають памʼять не лише про військових, але і про цивільних. Уже за рік після відкриття стенду памʼяті у міській раді, у місті зʼявився меморіал на згадку про чотирьох служителів місцевої протестантської церкви «Преображення Господнє». Під час окупації росіяни викрали їх, жорстоко катували, а потім – убили. Російські війська відібрали їхнє життя лише за те, що вони залишилися вірними своїй вірі та громаді.
Відкриття меморіалу на згадку про чотирьох служителів церкви.
Фото: Укрінформ
У роки до повномасштабного вторгнення у Слов’янську з’явилися меморіальні дошки на корпусах навчальних закладів, встановлені на честь загиблих борців за свободу України. Вони вшановують не тільки сучасних героїв, але і тих, хто віддав своє життя за Україну понад сто років тому. Так, на фасаді хіміко-механічного технікуму розміщена меморіальна дошка на честь Атаназія Гонти – підполковника армії УНР і борця за українську державність.
Меморіальна дошка на честь Гонти, відкрита у 2021.
Фото: Голос України
Будівля СБУ в Слов’янську, яка у 2014 році була використана росіянами як катівня, нині стала місцем пам’яті.Тут встановлені меморіальні дошки на честь Героя України Володимира Рибака та учасника Революції Гідності Юрія Дяковського.
Памʼятна дошка на честь Володимира Рибака та Юрія Дяковського.
Фото: 6262
Окрім меморіальних дошок, у Словʼянську зʼявилися памʼятні знаки – у парку “Шовковичному” і на перехресті вулиць Банкової та Центральної.
Що зроблено під час повномасштабного вторгнення?У 2023 році в місті відкрили Алею Памʼяті військових та волонтерів, які загинули внаслідок російської агресії з 2014 року. Сьогодні тут встановлено близько сотні банерів з іменами полеглих. Алея розташована навпроти адмінбудівлі Словʼянської міської військової адміністрації та стала одним із головних місць памʼяті в місті.
Алея Памʼяті сьогодні.
Фото: 6262
Окрім фізичних меморіалів, у місті створено й онлайн-простори пам’яті. На сайті «Меморіал Слов’янської ТГ» зібрані портрети та історії загиблих військових і цивільних, а також є функція «Розповісти», що дозволяє кожному додати інформацію про своїх близьких. Ще один важливий ресурс – Меморіальна дошка загиблих захисників Словʼянщини, яка дає можливість згадати поіменно кожного героя.
У Слов’янську на бульварі Героїв Крут, 14 облаштована Алея Слави, де проводять почесні поховання військовослужбовців.У майбутньому тут планують встановити пам’ятний знак героям. Алея розрахована на 100 однакових надгробків, а на її облаштування виділили понад 2 мільйони гривень.
Алея Слави у 2024. Нещодавно там відбулися перші поховання.
Фото: 6262
Втім, вшануванні памʼяті на території активних бойових дій вимагає особливої уваги міської влади до безпекової ситуації. Наприклад, минулого місяця Костянтинівська МВА ухвалила рішення тимчасово перенести меморіальні портрети загиблих українських воїнів з Алеї незламних сердець у безпечне місце – до моменту покращення безпекової ситуації.
Попри ці виклики, у Словʼянську продовжують знаходити нові форми вшанування загиблих. У грудні 2023 року голова Словʼянської МВА Вадим Лях оголосив про рішення присвоїти загиблим волонтерам та воїнам звання “Почесний громадянин Словʼянської міської територіальної громади”. Станом на грудень 2024-го, це звання отримали 99 місцевих жителів.
Крім того, у місті триває практика перейменування вулиць на честь загиблих військовослужбовців. У місті вже існують вулиці імені полеглих Андрія Ременюка, Романа Напрягла та Миколи Колосовського.
Які ще бувають способи вшанування памʼяті?У грудні 2022 року в Одесі після масових протестів знесли памʼятник Єкатєріні ІІ. Відтоді місце, де стояла російська імператриця, набуло іншого значення – трансформувалося в стихійний меморіал. Тут одесити згадують полеглих воїнів, а в знак памʼяті несуть прапори з підписаними іменами загиблих, їхні світлини та квіти.
Стихійний меморіал на місці Єкатєріни ІІ.
Фото: 6262
Водночас стихійні меморіали часто критикуються. Колишній очільник Інститут національної памʼяті Антон Дробович пояснює: