Давні традиції святкування Новго Року в Україні

Новий рік – давнє і, напевно, одне з найпопулярніших свят по всьому світі. Проте кожна країна має свою історію і свої традиції його святкування.

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази.

В українській культурі аж до початку ХХ століття різні свята були поєднані з язичницькими традиціями, а новорічні свята наповнювались чарами і містикою.

Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому ґрунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів.

В новорічну ніч були популярні ворожіння.

Оскільки українці, передусім, хліборобська нація, то більшість обрядів були спрямовані на захист худоби та збільшення врожаю. Господар звертався із закликами родючості до дерев, тварин, пропонував їм скуштувати святкових страв. Щоб родив сад – його тричі босими оббігали діти.

На ніч надворі лишали по снопу жита, пшениці, ячменю. На якому снопу буде іній, та культура і вродить.

Дівчата гадали на свою майбутню долю – кидали чобіт, питали ім’я першого зустрічного. А щедрування, засівання та обряд Маланки побутують досі.

Замість ялинки символом Нового Року був Дідух - перший зажинковий сніп, прикрашений стрічками, вінками, квітами. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті . Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка. В домі його ставили на столі на покуті.

З початком ХVІІІ століття свято Нового року переносять на 14 січня. У переддень цього свята прийнято було пошановувати Маланку. Маланка - Вода, що спадає на Щедрий вечір разом з Василем - Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистостіі погостювати в народі так і називається – гостини Меланки.

Василів вечірбув завжди «віщим». Саме тоді прийнято було ворожити на судженого, свою долю, на майбутнє. Цей вечір був чарівним і особливим – сусіди, які посварились, обов’язково йшли миритись. А хлопці, отримавши гарбуза від дівчини, йшли ще раз спробувати долю, сподіваючись у Василів вечір розчулити майбутню наречену.

Слід зазначити, що Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік. Найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. 

Зміни прийшли у XV столітті, коли православна церква прийняла греко-візантійський обряд і новий початок року – тепер свято наставало 1 вересня. Цю дату затвердив Нікейський собор як час першої проповіді Ісуса Христа. На тій частині України, яка була в складі Великого князівства Литовського, Новий рік святкували 1 січня, за католицьким обрядом. Із запровадженням григоріанського літочислення весь християнський світ перейшов на святкування Нового року 1 січня.

На території сучасної України це сталося 1700 року за наказом російського царя Петра І. Проте юліанське літочислення збереглось до 1918 року, тобто літочислення велось за старим стилем, з 1918 року – за новим, григоріанським календарем, різниця між ними склала 14 днів. Той же Петро І запровадив прикрашати ялинку, запускати феєрверки, влаштовувати маскаради та всіляко веселитись. У той часлюди вірили, що, прикрашаючи новорічну ялинку, вони роблять злі сили добрішими. Вже давно про це забуто наступними поколіннями, але ялинка —як і раніше залишається символом новорічного свята.

Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.

Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам , тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік .

Інформація взята з відкритих джерел

Слов'янськ новини НовийРік Україна традиції святкування зима свята
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
84 просмотра в сентябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

БЛОГ
Что делает дикое животное для защиты своей территории? Атакует. Ради самки? Тоже лезет в бой. Не оставляют шансов хищники также и тем, кто захочет отобрать у них еду. Но что толкает человека на причинение вреда своему собрату? Почему в наше время сделать больно своему оппоненту считается оптимальным решением конфликта? Ответы лежат на поверхности, хоть и всплывают с глубины миллионов лет эволюции человечества, когда от насилия зависело выживание. Но углубл...
Аналитика
Чувствуют ли себя жители в безопасности? Как они относятся к полиции? Готовы ли помогать полиции? С такими вопросами обращались к жителям Славянска работники Харьковского института социальных исследований. По вопросу безопасности, большинство граждан считает, что за последний год в регионе стало безопаснее. Подробнее в графике ниже: На вопрос справляются ли полицейские со своей работой, “хорошо” ответили 13%, “скорее хорошо, чем плохо” - 45%. Остальные отв...
Культура
Слов’янська міська рада підписала договір з Українським культурним фондом про реалізацію грантового проекту, що налагодить культурний діалог між Донеччиною та Івано-Франківським регіоном. Не дивно, що саме ці регіони повинні будуть зберегти історично-культурну спадщину, бо у Слов’янську Донецької області та у Косовому Івано-Франківської дуже поширені традиції місцевого ремісництва при виробленні керамічних виробів. Про слов’янську кераміку нашим читачам, н...
Криминал
У п’ятницю 21 вересня до чергової частини Слов’янського відділу поліції надійшло 184 повідомлення, серед яких 12 мали ознаки кримінального правопорушення. Звіт поліцейських читайте далі. співробітники поліції встановлили двох колишніх учасників незаконних збройних формувань, інформацію про що було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 260 Кримінального кодексу України; за те, що місцеві жителі не сплачували аліменти, проти них були в...
відео
21 вересня до Слов’янська завітала дружина президента України Марина Порошенко. Разом з Першою Леді до нового інклюзивно-ресурсного центру завітав голова Донецької ОДА Олександр Куць. Читайте: Відкриття інклюзивного центру для дітей з особливими потребами за участі Марини Порошенко Головною метою візита стало підписання меморандуму про долучення області до національного проекту Фонд Порошенка "Інклюзивна освіта - рівень свідомості нації", який реалізується...
Культура
Вслед за станцией Сользаводы по линии движения ветки в Славянске следовала платформа Шнурковская. Свое название Шнурковская станция получила от фамилии известного в Славянске мецената Авксентия Шнуркова. Сейчас здесь неблагоустроенный сквер, густые заросли, а когда-то здесь была одна из самых старейших площадей - Сенная. Местность у станции в народе называлась Шнурковкой, так как, по легенде, каждый третий дом здесь построен Шнурковым для своих возлюбленны...
відео
21 вересня в День миру у Слов’янську пройшло відкриття інклюзивно-ресурсного центру. Це заклад, що надаватиме освітні послуги для дітей з особливими потребами. На відкриття центру завітала дружина президента України Марина Порошенко. Центр вже розпочав свою роботу, проте основне навчання почнеться з першого жовтня. Інклюзивно ресурсний центр розрахований на 500 дітей. Наразі такі центри відкриваються по всій Донецькій області. Інклюзивно-ресурсний центр у...
Криминал
У поліцію зателефонував 35 – річний місцевий житель і розповів, що коли прокинувся, виявив у себе в квартирі мертвим свого 50 – річного знайомого. При огляді тіла загиблого експерти виявили два ножових поранення черевної порожнини. Господар квартири стверджував, що він не знає, хто вбив його знайомого, проте зібрана доказова база вказувала на його пряму причетність до скоєння злочину. В кінцевому підсумку сам чоловік зізнався у вбивстві. З його слів, він з...
Общество
Сегодня Славянский центр предоставления административных услуг, который работает в тестовом режиме, посетили гости - представители ПРООН, которые проинспектировали оснащение центра. Гостей встречали будущие работники центра во главе с Вадимом Ляхом.  Строительство центра, его оснащение мебелью и компьютерной техникой осуществлялось ПРООН за деньги Европейского союза в рамках Программы восстановления и развития мира.  Сегодня в центре уже оборудовано 36 раб...