Декомунізація на п’ятому році. Наскільки успішна реформа у Слов’янську

"Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вступив в силу 9 квітня 2015 року. 

З цього часу на території України розпочалась усім відома декомунізація - перейменування об’єктів топоніміки та демонтаж радянсткої символіки, а найголовніше - переосмислення радянського минулого.

Крім того, був прийнятий Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму, що надало можливість дізнатись про злочини радянської машини проти людства. 

У Слов’янську до цього часу було досить багато об’єктів, які підпадали під Закон про засудження. У рамках проєкту "Реформи без ілюзій", ми вирішили розібратись у ситуації та з'ясувати, чи залишились у місті радянські відголоски.

У 2015 році була створена спеціальна тимчасова комісія з декомунізації при Слов’янській міській раді, яка займалась встановленням об’єктів, які підпадають під дію Закону. 

Перейменування вулиць йшло "зі скрипом", але певних результатів все ж таки досягти вдалось. Зі списком перейменованих вулиць ви можете ознайомитись ТУТ. Також під дію Закону потрапили пам’ятники і радянська символіка на фасадах будівель, назви автобусних марштутів та зупинок. 

Проте, реформу у Слов’янську не можна вважати до кінця успішною, адже у місті залишилось багато недодекомунізованих об’єктів. Для прикладу: "Слава КПСС" на житлових будинках по вул. Університетській, серп і молот у фонтані на площі Соборній, комуністична символіка на паркані по вул. Шнурківській, на фасаді будинку на вулиці Шевченко, на будівлі Інституту високих напруг, на будівлі Центру культури і довкілля (кол. БК Залізничників) та ін.

Читайте також: Мікрорайону Артема у Слов’янську на папері ніколи не існувало

У Слов’янську тимчасова комісія з декомунізації припинила свої повноваження, і робота з подальшого очищення міста від забороненої символіки була покладена на органи виконавчої влади. Об'єкти радянщини не прибирають з різних причин. Кожен випадок тут індивідуальний. Для прикладу, міська влада надсилала листи з проханням прибрати комуністичний лозунг з будівлі ІВН, проте власник відповів, що ця процедура дороговартісна і можливості прибрати напис зараз немає. Якщо говорити про Центр культури і довкілля (БК Залізничників), то там символіку мають прибрати лише при виконанні капітального ремонту будівлі, бо просто "збити" комуністичну символіку не вийде. Будинок культури може отримати значні ушкодженя. Деякі будівлі допомагають декомунізувати активні громадяни: В Славянске активист добился демонтажа советской символики с учебного заведения

Завдяки зверненням активіста Дмитра Браславського, у Слов’янську були декомунізовані щонайменше чотири об’єкти - серп і молот на будівлі СКНАУ, комуністична символіка на будівлі аграртого коледжу, дошка Пасову на бул. Героїв Крут, заборонені елементи на потязі-пам’ятнику в районі залізничного вокзалу. На цьому активіст зупинятися не збирається, планує продовжувати свою роботу не тільки у Слов’янську, а й у інших містах України.

Як розповів нам в інтерв’ю начальник відділу внутрішньої політики Слов’янської міської ради Дмитро Кравченко, у випадках недотримання Закону, мають підключатися правоохоронні органи (якщо це підпадає під статтю публічного використання, розповсюдження та популяризації комуністиної символіки). Наразі у Слов'янську є над чим працювати, але з часом усе комуністиче минуле має зникнути з наших вулиць.

Проект "Реформи без ілюзій" реалізується за підтримки проекту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.