• Головна
  • "Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно
14:21, 14 квітня 2020 р.

"Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно

"Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно

Карантин в Україні затягнувся. Але навчання у школі не може зупинятися так надовго. Для того, щоб продовжувати забезпечувати навчальний процес, вчителі шкіл перейшли в онлайн.

Зараз вчителі збираються на онлайн наради, перевіряють вірші напам’ять через скайп, а ще збирають весь клас за екранами комп’ютерів.

Про всі плюси і мінуси дистанційного навчання ми запитали у вчителів з різних шкіл Слов’янська.

Віктор Мицько, вчитель історії, ЗОШ№11

"Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно, фото-1

Віктор Мицько викладає історію. З дистанційним навчанням раніше не стикався, але умови склалися так, що і перед вчителями постали нові виклики саморозвитку.

Як працювати і на яких платформах викладати онлайн, Віктор дізнавався сам. Методом проб вирішив проводити заняття через GoogleMeet. Там є можливість додавати необмежену кількість учасників діалогу. Всіх видно і чутно.

Доступу до платних програм Міністерство освіти школам не надало, тому кожен вчитель обирав для себе найзручніший формат і варіант. Нормально адаптуватися до онлайн уроків Віктор зміг за два тижні.

Працювати в GoogleMeet вчителю зручно. Там доєднується камера і мікрофон, можна показувати свій робочий стіл на комп’ютері. А це значить, що одразу онлайн вчитель учням може показувати відео, презентації, наочні матеріали, які так необхідні у школі. Багато дітей задоволені такою формою навчання. 

“Хтось говорить, я можу мікрофон йому виключити, щоб не робив шуму. А в школі, кому виключиш?”, - жартує вчитель. 

Робота за комп’ютером в плані наочності - зручніша. Можна все дітям показувати не через книгу чи картинки, а прямо обирати найцікавіші моменти через відео, презентації, картинки. І дітям це цікавіше.

У всіх учнів є розклад онлайн занять. Всі вони мають посилання, перейшовши за яким, долучаєшся до онлайн спілкування. Звичайно, є ті, хто пропускає, як і у звичайній школі. Деяких “заганяють” батьки, бо зрозуміло, що навчання має тривати.

Віктор додає, що такі дистанційні уроки не можна вважати повноцінними. Адже неможливо всіх опитати, можна давати тести, але можливість списати - необмежена.

“Живе спілкування - є живе спілкування. Зараз їм цікаво. Я думаю, що їм цікаво, бо це щось незвичне. Але прийде час і їм захочеться до школи”.

Щодо навантаження і зарплатні, Віктор говорить, що роботу вчителі роблять не меншу, ніж раніше. Навантаження залишається таким же. Зарплатню отримують, як і раніше.

Щодо безпосередньо завдань для школярів, Віктор Мицько вважає, що їх достатньо. Не забагато, як пишуть деякі батьки чи діти. Уроки задають на тиждень, а учні мають розподіляти час, щоб встигнути. 

Для учнів 11 класу цей карантин може стати золотим часом, адже вони можуть більше уваги приділяти предметам, які вони складатимуть на ЗНО.

Ксенія Дружина, вчителька української мови та літератури, ЗОШ№15

"Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно, фото-2

Із дистанційною освітою Ксенія Дружина, як і більшість вчителів, не стикалася. Наразі зі своїми учнями працює на платформі “Classroom”. Це безкоштовна платформа для шкіл від Google. Можна сказати, такий собі електронний журнал. Там вона може стежити за успіхами свого класу. 

Школі пощастило у тому, що з платформою вони познайомилися раніше, тому працювати почали майже з першого дня карантину. Окрім того, з 6 квітня Ксенія пройшла семінар по роботі із додатками Google у школі. Це також дало змогу більше пристосуватися до сучасних умов. 

Читайте: "Я без цього вже не можу", - Ксенія Дружина про вчителювання, неформальну освіту та роботу у школі

З перших днів карантину в учнів позбирали електронні адреси і почали роботу. Десь тиждень звикали і вчителі, і учні до нового способу навчання.

У перші дні вчителі збиралися разом, допомагали розібратися один одному в онлайн-системі. Онлайн занять по відео Ксенія не проводить. 

Наразі вчителі намагаються подавати максимально докладну інформацію по уроках. Адже не всі діти можуть з першого разу і самостійно засвоїти предмет. Ксенія Дружина заспокоює і учнів, і їх батьків. Адже по виходу до школи, теми будуть повторювати і, якщо хтось не зміг самостійно опанувати якусь із них, то вчитель обов’язково допоможе.

Викладати намагаються не по підручнику. Дають відео, схеми, наочний матеріал, який максимально дає можливість розібратися у тому, що вивчають.

“Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні”, - каже вчителька. 

Незважаючи на те, що вчителі не ходять до школи, вони готуються до уроків, шукають матеріали для дітей, складають тести. Для Ксенії зменшилася кількість часу на підготовку до уроку, але при цьому збільшилася на перевірку завдань.

Виконані завдання учні присилають вчительці на електронну пошту. Кожен лист вона має перевірити і скласти відповідь із зауваженнями. Деяким дітям треба додатково пояснювати.

Свій час Ксенія Дружина намагається розподілити. Тим паче, що у неї онлайн також займається син у школі. Він має використовувати комп’ютер для онлайн занять.

Щодо великої кількості завдань, на які жаліються багато учнів під час карантину, Ксенія переконана, що все залежить від правильного розподілу часу. Якщо батьки стежать за тим, щоб дитина вчилася протягом дня, а не відкладала все на вечір, то і встигати все буде легше. 

Адміністрація ЗОШ№ 15 прореагувала на звернення батьків і дітей. Так, наразі, там є пріоритетні предмети (українська, математика, історія), а є допоміжні. За допоміжними предметами вчителі зменшують навантаження. 

Ксенія Дружина говорить про те, що дистанційні уроки повністю перепроходити у школі не доведеться. Але кожну тему будуть повторювати і проводити аналіз. Якщо діти потребуватимуть пройти якусь тему знову, вчитель це організує. 

“Вони мені вірші напам’ять на відео записують. Взагалі діти відкриваються з іншого боку. Я у захваті”.

Щодо уроків, які транслюють по телебаченню, Ксенія говорить про те, що вони не є обов’язковими. Тим паче, школи йдуть вперед. Хоча це можливість повторити вже пройдену тему. 

Насправді діти вже хочуть до школи. Є одиниці тих, хто із задоволенням працює за комп’ютером і може самостійно опановувати шкільні теми. Для більшості, звичайно, необхідно живе спілкування з вчителем та однокласниками.

Олександр Чернишов, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель інформатики, ЗОШ №12

"Зошити не зникли, вони перетворилися в електронні". Як вчителі Слов’янська працюють дистанційно, фото-3

Олександр Чернишов викладає інформатику, тому перехід на дистанційну роботу дався йому легше, ніж багатьом. Він працює в системі Classroom, яку Google надав безкоштовно для навчальних закладів. 

Вперше на відеоурок Олександр вийшов через два тижні з настання карантину.

“Перше онлайн заняття було цікаво хоча б подивитися один на одного”.

Вчитель інформатики викладає у старшокласників, тому і проблем з відвідуванням не виникає. Багато школярів вже скучили за школою. 

Одинадцятикласники розпланували свій карантин і активно готуються до ЗНО. Але їм і атестат хороший треба, тому вони не забувають за інші предмети.

“Самоосвіта - це скажений досвід для майбутнього учнів”, - говорить Олександр. 

Для уроків інформатики онлайн освіта - доволі зручно. Адже всі свої завдання вони і так роблять на комп’ютері. Звичайно, якщо у профільного класу виставлено п’ять занять на тиждень, то п’ять відеозанять вони не проводять.

Щодо навантаження, Олександр говорить, що роботи для вчителів стало не менше. Адже, коли вчителі перед учнями у класі, то провести заняття набагато легше і якісніше. І оцінювання справедливіше. Іноді виконані завдання від учнів приходять і вночі, сміється вчитель. Для вчителя інформатики навантаження залишилося приблизно таке, як і було. А ось для тих, хто раніше не працював у цифровому форматі, це стало викликом. Для філологів, математиків робота стала важче. Адже пояснити те, що раніше зображали на дошці і пояснювали вживу, тепер треба пояснити дистанційно.

“Я їжджу в тролейбусах і чую, як кажуть, що вчителі нічим не займаються. Але я точно можу сказати, що роботи стало не менше”.

Щодо кількості завдань для дітей на карантині, Олександр каже, що такого довгого карантину не було з 2009 року, тому помилково у перші тижні вчителі намагалися надати дітям весь той матеріал, який мав бути на уроках. Але зараз все вирівнюється. Адже самоосвіта - це трохи інше, ніж звичайні уроки у школі. Тому кількість та якість матеріалів стають зручніше і краще. Але з іншого боку, каже Олександр, хто не хотів вчитися, той і не вчиться. Часто саме вони і говорять про велику кількість завдань. 

“Треба бути впевненим, що дистанційне навчання пройшло добре”.

Валентина Чередник, вчителька української мови та літератури, ЗОШ№12

Дистанційне навчання у школах міста було на початкових стадіях. Адже ресурсів не вистачає. 

Для того, щоб працювати онлайн, треба мати навички, обладнання вдома, на якому вчитель показуватиме те, що має. В домашніх умовах це зробити важко.

Тому відеоуроків Валентина не проводить. Щопонеділка у школі проходить онлайн нарада.

На сайті школи висить розклад уроків. Дітям даються завдання з різних предметів двічі на тиждень. Потім виконані завдання діти надсилають на пошту вчителя. Таким чином за день у вчителя може назбиратися близько 70 листів із завданнями. На кожен лист вчитель має відповісти, вказати на помилки. Також Валентина робить тести, які виставляються на спеціальному сайті. Є таймінг. За певний час учні мають його виконати. Якщо вони не вкладаються у час, завдання зникає. 

Звичайно, для пояснення тем, вчителі підбирають матеріал, який висилають дітям. Це не лише робота з підручником, або перегляд уроків по телебаченню.

Ті уроки, які транслюються телебаченням, відстають від календарного плану школи на місяць. Для повторення - це непогано, але не підходить для основного навчання.

Звичайно, дітям за виконані завдання виставляють оцінки. Тут є і плюс навчання дистанційного, адже можна одразу всім виставити оцінки. У класі за урок всіх опитати зазвичай не встигають.

Деяким дітям важко, не всі батьки задоволені дистанційним навчанням. При цьому вчителі намагаються давати завдання дозовано.

Деякі діти потребують додаткової консультації, а хтось не має інтернету. З ними Валентина спілкується по телефону. Вірші напам’ять вчителька перевіряла через скайп, щоб школярі не читали з книги, а дивилися “очі в очі”. 

“Деякі батьки незадоволені тим, що їм доводиться контролювати своїх дітей”.

Є діти, які самі все роблять. А є ті, кого треба контролювати. І, якщо раніше цим займалася школа, то тепер це треба робити батькам. 

Щодо навантаження на вчителя, Валентина каже, що підготовка до уроку займає менше часу. Але при цьому тепер більше часу стала забирати перевірка завдань. Тому сказати про те, що вчителі стали працювати менше, не можна. А якщо проводити ще й онлайн уроки, то часу знадобиться, напевно, набагато більше. 

“Форм і методів, як тримати з ними зв’язок, предостатньо. Головне, щоб у дітей було бажання. Мене тішить, що воно є”.

На дистанційне навчання діти реагують по-різному. Комусь сподобалося. Але, щоб займатися дистанційно, треба, щоб була дуже сильна самоорганізація. Є небагато дітей, які здатні без проблем самостійно опрацьовувати матеріал. А є частина, яким дуже важко. 

Валентина проводить онлайн спілкування зі своїм класом. Але це не уроки, а просто спілкування. Дуже важливо з дітьми просто поговорити, просто побачити їх.

“І вони майже всі говорять, що вже дуже хочуть до школи. Це занадто довгі канікули, якщо можна так сказати”.

Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram канал.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #дистанційна освіта #школи онлайн #карантин у школі #карантин в Україні
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...