Я люблю писати про…Журналісти 6262 про свої вподобання

У рамках нашої постійної рубрики “За кулісами” продовжуємо знайомити вас з нашою командою журналістів.

Сьогодні ми розкажемо, які теми нам подобається підіймати та чому саме вони надихають на створення матеріалів. 

Лідія Хаустова 

Я люблю писати про… сучасну війну, українських захисників і людей в цілому. Це для мене важливо. Війна - це те, у що Слов’янськ поринув найпершим. Люблю слухати історії людей, які проходять цю війну, які бачать її зсередини. А також нагадувати про те, що бойові дії ще не закінчилися, що частина України досі окупована. 

Люблю писати про захисників, бо це особливі люди. Ті, які час від часу зустрічалися зі смертю, які захищають нас. 

І взагалі, писати про людей я сильно люблю. Думаю, у кожній людині є щось цікаве, особливе. Різні життєві історії впливають і на тебе. Ти відкриваєш світ через людей. Це прекрасно.

Читайте мої матеріали:“Ми розуміли, що звільнимо це місто. Але якою ціною…”, - спогади військових про звільнення Слов’янська

До ноги причепили ланцюг та били в живіт, - політв’язень зі Слов’янська про катування КДБ

Вікторія Повержук 

Я люблю писати про… незвичайних та цікавих людей, які невідомі широкому колу - це ж завжди круто показувати читачам, що серед нас є талановиті люди, супергерої та віддані своїй страві, або просто з незвичайною долею. І такі люди зовсім поруч, а ми про них і не знаємо.

Мені цікаві теми медицини та освіти - дуже важливі та дуже проблемні галузі, просто безмежний океан. А якщо цікава тема медицини, то й великих епідемій в історії, біологічної зброї та відкриття незвичайних хвороб.

Ще одна сфера, яка цікавить мене, але не подобається більшості наших читачів - чутливі теми: робота патронажних сестер у Червоному Хресті, наркозалежні, замісна терапія, ЛГБТ і все таке подібне. 

Ось приклади моїх матеріалів: «Важно перестать себе врать, чтоб не искалечить свою жизнь», - откровения представителя ЛГБТ из Славянска

«Героїн до нас не дійшов», - колишня наркозалежна жителька Слов’янська про загрозу синтетичних наркотиків

Олександра Пилипенко 

Я люблю писати про... історію нашого міста. Саме тема краєзнавства надихає мене на створення великих та глибоких матеріалів. Вивчаючи сиву давнину, знаходиш безліч цікавих та дивовижних фактів про Слов’янськ, про його історію, людей… Несподівано для себе знаходиш, що 100 років тому на території нашого міста вже кипіло культурне життя. Сьогодні у місті ми можемо навіть віднайти відголоски минулого життя. На жаль, ця спадщина знаходиться у жахливому стані.

Помічаю, що тема історії також цікава нашим містянам,  для мене це є додатковим стимулом у створенні подібних матеріалів. 

“Свіжа” стаття з цієї теми: Как рождались, жили и умирали дома культуры в Славянске

А ось про фонтани: Фонтаны города Славянска: история и современность (фото)