Олівцева фабрика у Слов’янську. Історія унікального виробництва

Історія Олівцевої фабрики у Слов’янську і чому ми завдячуємо полякам у її відкритті.

Мабуть, для кожного слов’янця не новина, що колись у нашому місті функціонувала Олівцева фабрика. Проте, з часом зтирається історія цього унікального виробництва, яке прославило наше місто на всю Україну. Від фабрики залишились лише олівці-велетні, які вели до воріт фабрики.

Ми вирішили розказати історію нашої Олівцевої фабрики і пригадати цікаві факти за часів її існування.

Фабрику у Слов’янськ "привезли" з Польщі

Олівцева фабрика у Слов’янську розпочала свою діяльність ще у 1915 році - пишуть на форумі «Газети Поиск» з посиланням на газету «Донецький кряж». Заснування фабрики пов’язують з ім’ям польського інженера Станіслава Маєвського.

Його перша олівцева фабрика була заснована у Варшаві в 1889 році. Він запустив її разом із залізничним інженером Джозефом Заборським і купцем Станіславом Страженским. 

Через зростання обсягів виробництва виділених площ стало недостатньо і було прийняте рішення перевезти фабрику.

У 1894 році Станіслав Маєвський купує в селі Прушков, недалеко від Варшави, голковий завод, переобладнує його і вже через кілька місяців тут починається виробництво олівців.

У 1899 році компанія була перетворена в Акціонерне товариство олівцевих фабрик "Cт. Маєвський і Ко", засновниками якого стали Станіслав Маєвський і князь Михайло Воронецький. На перших зборах акціонерів був затверджений логотип і прийнятий амбітний план розвитку і розширення заводу. У наступні роки фабрика динамічно розвивалася, поглинала своїх конкурентів.

До 1910 року підприємство Маєвського стало найбільшою олівцевою фабрикою в Російській імперії, як за кількістю робітників, так і за обсягами виробництва. Велика частина прибутку вкладалася в подальше розширення виробництва і дослідження.

Фабрика стала серйозним конкурентом лідерам галузі: олівцевим фабрикам Німеччини і Австро-Угорщини. Асортимент постійно розширювався, почалися експортні поставки на інші континенти, наприклад в Індію, Аргентину та Австралію.

У час Першої світової війни фабрика зазнала сильних пошкоджень. Деякі джерела стверджують, що обстріли німецької артилерії були не випадковими, а під тиском німецьких конкурентів з метою знищити успішне виробництво.

Переїзд фабрики у Слов'янськ

Влітку 1915 року, відступаючи з села Прушков, російське військове командування віддало наказ евакуювати вглиб Росії вціліле обладнання фабрики. Спочатку фабрика була евакуйована в місто Борисов, а звідти - на станцію Ново-Слов’янськ, Харківської губернії.

Туди ж виїхали разом з сім'ями Станіслав Маєвський та його ключові співробітники. Через деякий час Маєвський почав виробництво олівців на новому місці.

У 1915 році Маєвський з компаньйонами приступили до випуску олівців у Слов'янську в кількості 2000-2500 штук в день. Логотипом компанії Маєвського була зірка з півмісяцем.

Незабаром після революції 1917 року, в 1918 році, Маєвський був змушений повернутися до Польщі і відновлювати виробництво, залишивши все обладнання в місті Слов’янськ. Пограбований радянською владою після більшовицької революції, він став відновлювати свою зруйновану олівцеву фабрику в селі Прушков практично з нуля. Вивезти обладнання зі Слов'янська йому вже не вдалося і понесені Маєвським збитки оцінюються в суму близько одного мільйона рублів.

Тим часом, у Слов’янську виробництво відновилось лише у 1922 році під керівництвом інженера содового заводу Бориса Андрійовича Сасс-Тисовського.

Оскільки виробництво олівців для працівників содового заводу було не знайомо, а рецептури і документальної технології не було, на фабриці була організована невелика лабораторія, де шляхом проведення цілого ряду експериментів була відпрацьована і задокументована технологія виробництва олівців графітної, кольорової і хімічної груп.

У 1924 році на фабриці були виготовлені перші радянські олівці. До червня 1941 року фабрика випускала вже 100 млн. штук олівців на рік. На фабриці виробляли графітні олівці з різним ступенем твердості і за призначенням від шкільних, столярних, канцелярських до креслярських. Також було налагоджено виробництво кольорових олівців для малювання 12-ти кольорів.

Передові працівники фабрики (1925 рік) У центрі середнього ряду Палій Володимир Васильович - в 1922-1928 рр. директор фабрики

Друга Світова війна

У перші дні війни фабриці дали завдання освоїти виробництво тари для авіабомб і артилерійських снарядів.

За кілька місяців до евакуації фабрики директором був призначений Микола Павлович Шевкаленко, він і займався відправкою обладнання в тил країни. На відправку обладнання фабриці дали лише кілька платформ, а на навантаження - тільки два дні. В результаті встигли закинути лише малу частину обладнання. 

У період окупації фашисти хотіли запустити підприємство, але змогли організувати тільки ручне виробництво парафінових свічок. Під час війни виробництво зазнало руйнувань. 

Розквіт фабрики

Після закінчення війни розпочалося відновлення фабрики. Працівники приступили до розбирання завалів і вилучення з них вцілілого сировини, матеріалів і обладнання. Невдовзі вийшла перша партія післявоєнних олівців.

У кінці вересня 1943 року фабрику була оголошена діючим підприємством. З часом фабрика модернізувалась, змінювались її керівники. Найпродуктивніший період виробництва був досягнутий при Неонілі Казимірівній Головіній в 1978 році - 320,6 млн. штук на рік.

Географія споживачів олівців Слов'янської фабрики була великою: всі республіки СРСР, а також Англія, Куба, Монголія. 

90-ті

1991 рік поставив на цьому жирну крапку. З розвалом СРСР обірвалися виробничі зв'язки і впали ринки збуту. Борючись за виживання, Слов'янська олівцева фабрика намагалася проводити олівці в паперовій оболонці (Етюд). Щоб утриматися на плаву, олівцева фабрика починає виробляти все, що може користуватися попитом: олівці всіляких спрямувань (по склу, по тканинах, по металу, косметичні, полімерні і т.д.), фарби, пластилін, крем для взуття, церковні та господарські свічки і навіть поштові конверти.

Багато підприємств в період дефіциту розплачувалися з олівцевою фабрикою своїми товарами і продуктами харчування. З Білорусі приходили пральні машини, холодильники «Мінськ», телевізори «Горизонт», з Керчі прямували консерви, з Ялти - вино, борошно, макарони, м'ясо, килими, шуби, костюми, взуття. Швейні фабрики з усього Союзу за олівці по тканині розплачувалися тканиною.

За 1992-1993 роки підприємство кілька разів змінило офіційну назву і форму власності, ставши в результаті ЗАТ «Самоцвіти». 1 жовтня 2001 року на фабриці відбулася зміна керівництва, після чого карандашному виробництву залишилося існувати всього кілька років.

Зараз від виробництва олівців вже нічого не залишилось, попасти на територію колишньої фабрики нам також не вдалось, тут вже все огороджене високим парканом. Деякі будівлі використовуються для виробництва кераміки.

Наші дні

Матеріали взяті з  форуму Газети «Поиск»,  ресурсу «Свободный форум. Славянск», форуму Слов’янської міської ради, газети "Донецкий кряж", Facebook (Елена Кулєшова), Igvard та інших відкритих джерел. 

Слов’янськ новини олівці фабрика історія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(4 оцінки)
Високі оцінки користувачів за Повнота інформації
2119 переглядів в серпні
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
"Кошмарний кінець літа", - так своє звернення підписала одна з мешканок Слов’янська, розповідаючи про наслідки алергії через великі зарості амброзії у місті. Не новина, що у Слов’янську доволі багато цвітінь, у тому числі і стихійних заростів. Амброзія у місті росте доволі активно. І хоча, час від часу, у міськраді виставляють інформацію про її покос, проблема залишається актуальною. Мешканка міста Дар’я Ніколаєнко виставила відеозвернення на своїй сторінц...
Суспільство
Один день на тиждень на самопідготовку — такий варіант навчального процесу в школах Слов’янська розглядає наразі міський відділ освіти. Це нововведення може вступити в дію з 1 вересня. Воно пов’язане з карантинними обмеженнями та необхідністю запобігти скупченню дітей. Як розповіла заступник начальника міського відділу освіти Марина Хохлова, зараз йде процес закупівлі безконтактних термометрів та дезінфікуючих засобів. “Ми плануємо розпочати навчальний про...
Суспільство
Огляд новин про коронавірус в Україні та світі станом на 7 серпня. У Донецькій області 10 нових випадків COVID-19 за добу: три у Мангушському районі (чоловіки 40 і 55 років, жінка 50 років); два у Маріуполі (чоловік 24 років, жінка 38 років); по одному в Покровську (чоловік 33 років), Дружківці (чоловік 55 років), Костянтинівці (жінка 73 років), Краматорську (чоловік 47 років), Святогірську (чоловік 71 року). Про це повідомляє голова ДонОДА Павло Кириленко...
Екологія
На засіданні виконкому 5 серпня прийняли низку проєктів рішень про видалення аварійних дерев у Слов'янську. У рішеннях виконкому вказано, що до міськради надходили звернення від підприємств, організацій та фізичних осіб про видалення аварійних дерев. Є акти обстежень зелених насаджень.  Також у рішеннях на основі звернень від підприємств зазначено, що останні повинні висадити нові дерева та до 1 травня 2021 року надати у виконавчий комітет довідку про поса...
Новини компаній
Карантин виснажив наші гаманці, і багато людей зараз шукають швидких заробітків за кордоном. Чи можливий виїзд по безвізу на роботу та в які країни? Яку краще обрати вакансію, на що звертати увагу? Відповіді на ці питання ми вирішили отримати у спеціалістів одного з передових кадрових агентств України Лідер-ЛТД. Рекрутери компанії пропонують широкий вибір вакансій по безвізу для чоловіків жінок або сімейних пар. Переваги співпраці з кадровими агентствами В...
Суспільство
Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт "Про внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік" щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати до п’яти тисяч гривень з 1 вересня поточного року. Про це повідомили в офіційному інтернет-представництві президента України. "Очікується, що Верховна Рада розгляне та затвердить зміни до основного фінансового документа до кінця серпня "на позачерговій сесії, яка буде...
Пригоди
29 липня до Слов'янського відділу поліції звернувся чоловік, який повідомив, що його син три дні тому пішов з дому і не повернувся. Шукали хлопця 10 днів. На пошуки 17-річного хлопця були орієнтовані всі підрозділи, орієнтування з прикметами зниклого розповсюдили серед усіх нарядів поліції області. Правоохоронці обстежували вулиці, перевіряли розважальні заклади, залізничний та автовокзали, опитували друзів та знайомих підлітків. Відшукали хлопця в Харківс...
Спорт
"Хімік", "Динамо", "Локомотив", "Словхліб" і ще багато тих, хто започаткував футбол у нашому місті.  Привідкриємо завісу історії футболу у Слов’янську. На форумі газети "Поиск" можна знайти історії футболу навіть з 1925 року. Так була опублікована фотографія футбольної команди “Штурм”. Серед найстаріших стадіонів міста - "Строитель" та "Локомотив". Через зміну назв і команд, легко заплутатися у тому, які спортсмени на якому стадіоні відігравали. Але все ж...
Суспільство
Приміщення виборчих дільниць для голосування , що були розташовані в комунальному закладі “Центр культури і довкілля” (ЦКД) та Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, змінили свою адресу.  Про це повідомили у відділі ведення державного реєстру виборців Слов’янської міської ради.  Відтепер на місцевих виборах, які відбудуться 25 жовтня 2020 року, виборці зможуть проголосувати в міській компле...