«Сначала будьте человеком, а потом муллой», - імам зі Слов’янська про Іслам та мусульман

«Сначала будьте человеком, а потом муллой», - імам зі Слов’янська про Іслам та мусульман, Вікторія Повержук

Сайт 6262.com.ua продовжує цикл матеріалів про різні релігійні спільноти у Слов’янську. У цьому матеріалі мова піде про мусульман.

Читайте: Дорога до української церкви. Як у Слов'янську боролися за землю для УАПЦ

"Весь страх накручується штучно" - Отець Сава зі Слов’янська про Єдину православну церкву в Україні

"Евреи отличаются от других наций верностью своей религии и традициям", - Юлия Ледняк о еврейской общине в Славянске

Крішнаїти у Слов’янську. Хто ці люди і чому обрали для себе індуїстську філософію?

"Ми відкриті для всіх. Навіть - до людей невіруючих". Священик про греко-католиків у Слов’янську

Вже багато років у Слов’янську живе спільнота турків-месхетинців, яка має свій уклад, звичаї, традиції та культурні особливості. Під час окупації Слов’янська внаслідок обстрілів багато хто з представників цієї нацменшини втратив житло. Тому велика кількість сімей емігрувала до Туреччини.

Але частина турок-месхетинців все ж залишилася тут. Вони сповідують іслам, і я вирішила, в рамках серії матеріалів про різні релігійні спільноти, розповісти, як живуть мусульмани у Слов’янську, розвіяти певні стереотипи про іслам та взагалі дізнатися, що представляє собою ця релігія. А розібратися у всіх цих питаннях мені допоміг імам Сабрі Байрамович Мурадов.

Влаштовуйтеся зручніше, бо розмова у нас з імамом вийшла довга, але цікава.

Трохи зануримося в історію та коріння

У телефонній розмові Сабрі Мурадов одразу погодився поспілкуватися та запросив для зустрічі до своєї домівки. За вказаною адресою я побачила двоповерховий будинок за великим парканом. Зустріти мене вийшов поважний чоловік у тюбетейці – це і є імам Сабрі Мурадов. Він провів мене до другого поверху будинку, де ми і проспілкувалися більше години.

Мій співбесідник починає розмову зі згадки, що до 1989 року, а саме до Ферганського конфлікту, він жив у Середній Азії.

Прим: Ферганський конфлікт, або Ферганські програми – події травня-червня 1989 року у Ферганській області Узбецької РСР, пов’язані із конфліктом між узбеками та турками-месхетинцями.

- А где именно вы жили до 89 года?

- Мы вообще выходцы из Грузии, там есть область Месхетия. Давайте немножко историю поворошим. В 1828 году с Турцией у России была война. Тогда Турция проиграла, и Россия забрала несколько районов, современную Грузию, Азербайджан, Армению. Сначала была Российская империя, потом большевики, революция, Ульянов начал командовать. Когда большевики пришли к власти, они разделили Закавказье по национальности, - згадує чоловік.

Батька Сабрі Мурадова у 1937 році призвали до армії. Настав час демобілізації, його не пустили, бо почалася Друга світова війна. Батько дійшов до Прусії, повернувся у 1946 році. Але він не знав, що у 1944 році народи Кавказу через підозру в колабораціонізмі депортували у Середню Азію.

Сабрі Мурадов народився вже в Узбекистані. Окрім нього, в родині було ще двоє братів. До 20 років він встиг пройти службу в армії в Сибіру. А в 1989 році чоловік виїхав із Середньої Азії, тоді йому було 33 роки.

Хто такий імам та як ним стають

Традиція бути імамом в його родині здавна передавалася - від діда до батька, від батька до сина. Незважаючи на те, що радянська влада забороняла релігійні традиції, люди продовжували їх дотримуватися. Вночі читали молитви, запалювали свічки та збиралися по три-чотири людини.

Традицію бути імамом Сабрі Мурадову передав його батько, хоча чоловік і не був старшим чи середнім сином у родині.

Прим: імам – голова мусульманської громади, духовний керівник, людина, яка керує молитвою в мечеті, ним може бути будь-який благочестивий мусульманин. Мулла – знавець Корану і мусульманського ритуалу, служитель культу; вчитель релігійної школи; грамотна, вчена людина.

- А что нужно, чтобы стать имамом?

- Иногда на рынке мы торгуем тем, что выращиваем. И ребята собираются и говорят: лучше быть муллой или имамом? А я говорю: нет, сначала будьте человеком, а потом муллой станете.

Раптом до кімнати заходить дружина мого співрозмовника, ставить поруч із нами піднос із чаєм та солодощами і йде з кімнати.

Чоловік бере чашку з чаєм та каже, що його батько, як людина мудра, зрозумів, що саме його молодший син зможе не пити, не гуляти, розрізнити чорне та біле і не помилитися, бути уважним до людей, які приходять із питаннями. При цьому важливо не образити того, хто прийшов за порадою, і в той же час вміти сказати правду, якою б гіркою вона не була.

«В Коране сказано: где живешь – под этим флагом и служишь. Если мы живем в Украине, мы обязаны придерживаться законов и служить в Украине. Потому что Коран так говорит, он плохому никогда не учит. Да и все религии не учат плохому»

Буває так, що до нього приходять люди, які сповідують інші релігії – просто поговорити. Чоловік зізнається, що серед його знайомих є пастор, котрий неабияк допоміг свого часу купити будинок. Тоді у будинку розмістилася родина імама з п’ятьма дітьми, до того ж це було ідеальне місце для проведення релігійних обрядів.

«Он мне говорит: Сабри, зачем тебе такой большой дом? А я ему говорю: Слушай, у нас же есть праздники два раза в год, каждый четверг люди собираются, пять раз в день молитвенное время – утром, в обед, после обеда, вечером и ночью. Нам просто негде собираться, а этого дома полностью хватает на всех»

Кажучи про місце загального збору, чоловік пригадує, що до війни у Слов’янську та районі було 470 сімей. Зараз тут залишилося близько 15 сімей, у Миколаївці – п’ять-шість сімей, у Червоному Молочарі – 60-70 сімей. У 2000-х роках ще були думки про те, що непогано було б побудувати окрему мечеть, попростити владу виділити під неї земельну ділянку. Але зараз у цьому немає потреби, бо багато турок-месхетинців виїхали після 2014 року. До війни єдина в області мечеть була у Донецьку.

Про традиції утворення сім’ї та шлюб

На моє питання, чи приймали колись іслам представники інших релігій, імам каже, що у Слов’янську таких випадків не було. Хоча пам’ятає, як у Донецьку кілька дівчат прийняли іслам за власним бажанням – до прийняття вони цікавилися, вчилися, намагалися розібратися, що це таке.

«Религию нельзя заставить силой принять»

Бували і два-три випадки міжрелігійних шлюбів, хоча вважається, що дівчина, яка виходить заміж за мусульманина, має прийняти іслам. Але, на думку співбесідника, міжрелігійні шлюби можуть стати джерелом проблем у подальшому сімейному житті.

- Семья – это очень серьезно.

- А к вам приходят за советом?

- Конечно, я им говорю то, что есть, потому что я все это видел. Хотите – женитесь, но что будет через 20 лет?

Коли ж двоє мусульман хочуть укласти шлюб, спочатку вони приходять до мулли, сідають та доводять, що знають сури (прим. розділи Корану, яких загалом 144). Треба знати хоча б декілька сур. Також треба знати п’ять стовпів ісламу (прим. основні приписи шаріату обов’язкові для всіх віруючих мусульман).

Перший стовп – обов’язково знати щоденну молитву, другий – здійснити паломництво до Мекки, де народився пророк Моххамед. Третій – платити податок для нужденних людей (самотніх жінок, дітей сиріт, хворих, безхатніх, із боргами). Четвертий – символ віри або шахада, який у перекладі з арабської звучить так: «Немає Бога, окрім Бога (Аллаха), а Моххамед – пророк, посланник та раб божий». П’ятий стовп – обов’язковий піст у місяць Рамадан.

Говорячи про тлумачення четвертого стовпа, імам пояснює, звідки з’явилося слово «шахід» і що воно означає: «В государствах мусульманских принято, если на тебя кто-то наступает и против идет, надо обязательно воевать, стать шахидом. Это самый близкий человек около Бога. Они защищают честь, Родину, землю».

Але повертаємося до теми шлюбу. Отже, пара повинна дотримуватися п’яти стовпів, знати хоча б кілька сур. Молоді повинні очиститися тілом та духом, і в подальшому обов’язково намагатися бути чистими. Пара виконує два ракати (прим. ракат – цикл вимовляємих арабською формул, молитовних поз та рухів). Після виконання усіх обрядів шлюб обов’язково реєструється у РАГСі.

В ісламі дійсно дозволено мати не одну дружину, але для цього є обов’язкова умова – чоловік має бути спроможним усіх їх забезпечити. Жінка не є другорядною – вона повинна поважати чоловіка. Але її права ні в якому разі не повинні утискатися, - наголошує співбесідник. Вона має право працювати, отримувати освіту.

«Опять же, женщину, которая осталась одна, я, как свою сестру, могу принять. А как жену я не имею права её принять, только если разрешат мне, если я смогу её содержать. Это решают близкие родственники. Сказать, что мужчина выше женщины, будет неправильно. Ева родилась из левого ребра Адама, значит, они одно целое. Может 500-600 лет назад запрещалось, а сейчас если голова есть на плечах – иди учись»

А коли в родині народжується немовля, йому на праве вухо треба читати азан (прим. заклик на молитву, в ісламських країнах його читають з мінарету), щоб немовля знало про те, що є мусульманином.

Як і народження, смерть є природнім та логічним процесом життя. Слов’янська спільнота для поховання мусульман має своє окреме кладовище за селищем Маньки. Перед похованням померлого купають, чистять, знімають одяг, бо людина не народилася одягненою. У дерев’яних та позолочених ящиках людина також не народжується, - каже Сабрі Мурадов, - тому її замотують у 15 метрів білої тканини і кладуть у землю. Після поховання кожен четвер читають сури.

Про головні свята

Свят у мусульман багато, але, як в багатьох культурах, є кілька головних. Два найважливіших – це Жертвоприношення та Рамазан.

Рамазан або Рамадан – місяць обов’язкового посту. Він почнеться у квітні і завершиться у травні.

Жертвоприношення триває три-чотири дні, його відзначають через два місяці після Рамадану. Його не обов’язково робити усім, але бажано тим, кому фінанси дозволяють. Мусульмани приносять в жертву баранчика, або всімох ріжуть бика. Тіло тварини ділять на три частини. Одну частину залишають собі, дві інших – роздають сусідам, знайомим, причому немає значення, яку віру сповідує людина, котрій віддають частину жертовної тварини.

У чому ж сенс жертвоприношення? Пророк Ібрагім у молитвах просив Бога послати йому сина, на той момент пророку було 55 років. Аллах подарував йому сина з умовою, що Ібрагім принесе його у жертву як знак вірності Богові. Коли сину виповнилося 14 років, Ібрагім відвів його до лісу. Батьку було шкода свого сина, але той, усе зрозумівши, сказав: «Якщо пообіцяв Богу, треба виконувати». Тоді Ібрагім підняв ножа, але той затупився, він знову спробував, ніж знову затупився. Пророк вирішив встромити ніж у камінь – від удару він розколовся. І Бог через янгола передав пророкові, що той довів свою вірність. Замість сина пророку дозволили принести у жертву бика або баранчика.

Як пояснити Іслам необізнаним

«В Коране, в первом листе написана одна сура: «Аллах един». Бог есть Бог. Мы как любим нашего пророка Мухаммеда, так и любим других, вот Иисуса, мы их чтим и уважаем»

В ісламі є кілька напрямків, які мають певні тонкощі та відмінності. Але усі вони мають одну основу – Коран. Чоловік каже, що іслам – ні в якому разі не агресивна релігія.

Саме слово «Іслам» мій співбесідник пояснює так: порядна людина, богобоязлива людина; людина, яка у будь-який час дня та ночі допоможе сусідам та чужим.

«Все хорошие качества в кулаке называются «Ислам»

Після бесіди імам показав мені місце, де зберігається Коран. Поруч лежать старовинна двохсотрічна книга, у коричневій палітурці із темними від часу сторінками, та нове видання у зеленій палітурці із золотими візерунками. Своєрідне уособлення того, що традиції у цій родині сумлінно передаються з покоління у покоління.

Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram канал

Славянск новости Донецкая область Слов'янськ новини традиції релігії релігія мусульмани іслам терки-месхетинці
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
225 переглядів в березні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі