Слов’янськ очима харків’янина. Що подивитись та куди піти

Цей міні-блог підійде для тих, хто вирішить приїхати до Слов’янська з великого міста. Тим, кому цікаво почитати чужий невеличкий досвід та погляд зі сторони.

Знайомство.

Я Ярослав, креативний продюсер та CMO у Gwara Media, що в Харкові. Подався на програму «JEP» для журналістів від MDF. Не будучи журналістом, на щастя мене відібрали для участі в проєкті. Через деякий час, на основі моїх запитів, запропонували поїхати стажуватись до Слов’янська, в регіональне медіа 6262.com.ua.

Минулого тижня я писав про початок своїх пригод у Слов’янську в цій статті. Тепер настав час розповісти про те, що побачив, дізнався та знайшов у місті. Розповісти, де я гуляв та які місця можна відвідати.

Мені пощастило потрапити до привітливих та відкритих людей із редакції 6262. З першого дня знайомства, я дізнавався все більше про Слов’янськ. Протягом тижня мені показували нові місця, починаючи з центральних вулиць, закінчуючи занедбаними будівлями.

Центр

Центр невеликий. Пройти його можна менш ніж за годину. Звісно, біля площі є кав’ярні та різноманітні кафе, де можна посидіти та гарно провести час. Навколо площі розташувалися супермаркети, де можна прикупити чогось необхідного для прогулянки чи додому.

Рекомендую.

Парк Шовковичний 

Недалеко від центру та моєї квартири є 2 цікавих місця. Перше – сквер із бізнес-центром, де роблять гарну каву за невеликі гроші. 

Друге – це парк «Шовковичний». Його красиво виконали, але тут довго не погуляєш через комарів. Там є гарний спорт-майданчик, сцена, де проводять різні культурні заходи, розташовані топіарні фігури тварин. Також, розташований кінотеатр, який колись працював. 

Рекомендую.

Колиба

Пройшовши парк, можна дістатися до місця, яке називається «Колиба». Як я зрозумів, раніше, на березі озера, там було популярне кафе. Поруч із кафе будували двоповерхівку, яка за проєктом мала бути сімейним дитячим розважальним центром. На жаль, через бойові дії в 2014му році, будівлі “Колиби” згоріли та більше не відкрились. 

Проте, зона для прогулянок залишилась, там доволі мальовничо.  

Фотографій я не робив, бо час був пізній, проте матеріалів в інтернеті доволі багато.

Рекомендую.

Завод “АІЗ”

Як я дізнався, раніше Слов’янськ був великим промисловим центром. Його історія тягнеться ще з видобутку солі з кінця 16-го століття, а згодом місто вважалось столицею кераміки. 

Якщо пройти далі парку та «Колиби», то можна потрапити на територію Арматурно-ізоляторного заводу, як працюючих, так і ні. Раніше на ньому виготовляли унікальну продукцію. Інколи цікаво походити такими місцями, але я не раджу все одно. Територія охороняється, там бігають собаки та будівлі в небезпечному стані. 

Подивитись та почитати про це місце можна в цій статті.

Не рекомендую.

Словкурорт

Про Словкурорт я дізнався ще у перший день роботи в редакції 6262. 

Декілька пляжів, достатньо людей, різноманітність форматів відпочинку, від простого «полежати на берегу» до відпочинку на платній стороні, де є кафе, вуличний спорт-майданчик та туалети. 

Я ще не встиг покупатися, проте сподіваюсь на це. Раджу відвідати це місце. 

Рекомендую.

Покинутий санаторій 

На території Словкурорту є паркова зона та занедбаний комплекс санаторію Ювілейний. Парком досить приємно гуляти, там є гарні статуї, багато дерев та чисте повітря. Цікаво спостерігати за тим, як змінювалась історія цих місць та фантазувати, що було раніше та як буде далі.

Щодо санаторію, зовні деякі будівлі красиво виглядають. Всередину я не заходив та також не раджу цього робити через стан будівель.

Не рекомендую.

Теплиця

Про «Теплицю», мабуть, знає майже кожен житель Слов’янська, бо вони влаштовують гучні заходи та підтримують всю активну молодь. Детальніше про них я розповідав у цій статті.

В їх організації працюють дуже круті та відкриті люди. Тому, я вважаю, якщо по приїзду до Слов’янська ви захочете познайомитись із ними, то можна напряму написати до сторінки Facebook, або прийти на один із заходів та познайомитись. 

Як мені сказали, – «якщо ти допомагаєш «Теплиці», то вона допомагає тобі».

Рекомендую.

Кар’єр

Від центру, хвилин за 20-30, можна дістатись кар’єру. Він знаходиться в районі “Лісний” та я ні хвилини не шкодував, що дійшов до цього місця. 

Там досить багато комах, комарів та інших істот, тому треба бути обережним. Але цей краєвид того вартий. Хоча саме я, окрім комарів, нікого більше не зустрів. 

Місце мені сподобалось і я його рекомендую через те, що відкривається вид на більшу частину міста. Задля більшої атмосфери, краще приходити туди на заході сонця. Недалеко від кар’єру є лиман, в якому можна піти навіть на риболовлю.

Рекомендую.

Музей

Я не дуже люблю формат історичних музеїв, проте він один в місті. Стало цікаво, як там, тому і відвідав. 

Одразу зазначу, що я не надихнувся місцем. Можливо, через мою нелюбов до історичних музеїв у такому вигляді, можливо, через розмір його розмір, а можливо, через його стан.

Не буду говорити, що це місце ні в якому разі не можна відвідувати, бо особисто мене цей похід загрузив недобрими думками.

А подивитись на виставку, котра зараз проходить, можна ось тут.

Індивідуальний вибір.

Висновки

Я розумію, що є ще багато інших та цікавих місць, котрі я обов’язково відвідаю. Можу сказати, що в цілому простору для прогулянок набагато більше, ніж я гадав. 

P.S.: Запасайтеся спреями від комарів

Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED