Як виглядала одна з найстаріших вулиць Слов'янська - ФОТО

Вулиця Шевченка у центрі Слов'янська має довгу та насичену історію. Найкраще її відображають старі фотографії.

Напередодні Дня міста Слов'янська у краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Вулиці і площі міста крізь роки". Виставка присвячена вулиці Шевченка, одній з найстаріших вулиць міста.

На жаль, велика кількість історичних будівель, розташованих на вулиці Шевченка, не збереглася. Але подивитися на ці споруди та на те, як виглядала вулиця більше сотні років тому, можна саме на виставці в музеї, яка працюватиме до кінця вересня (музей відкритий з 9.00 до 16.00 щоденно, п'ятниця - до 15.00).

А коли ж з'явилася у Слов'янську вулиця Шевченка? Вона почала формуватися у 1830-ті роки. Саме тоді вулиці, що вели до Базарної (Соборної) площі почали обростати садибами. Але спочатку ця вулиця називалася Киселівська, на честь першого поселенця.

За даними краєзнавця Григорія Пушкарьова, Кисельов оселився на перехресті вулиць Шевченка та Університетської, а саме на місці будинків №15, 17 та 19. Далі його сусідами стали Котляров, Козирев, Степанов, Мохов.

Після Киселівської вулиця стала Ізюмською, потім - Харківською, а з 1917 року - Шевченка.

Вулицю Шевченка активно забудовували цегляними спорудами у кілька поверхів до 1914 року. Саме тоді сформувався її стиль. Там були Дохідні дома Іванова та Сереженка (Гранд-Готель), будинки Александрова з двох боків від дороги (зараз зберігся тільки один), типографія, готель Котлярова, будинок міського голови Зубашова, будинок Горелишева, банк (нині магазин іграшок на перехресті з вулицею Банківською).

Читайте: Як годували мешканців та гостей Слов’янська. Історія перших їдалень, ресторанів та готелів

Ще там була "синя" гімназія Янковської, староміський цвинтар та Вчительський інститут (Реальне училище до 1917 року).

Значна частина історичних будівель, які сьогодні представляли б культурну та архітектурну цінність, постраждали у Другій світовій війні. Зберегти вдалося колишній банк (там добудували два поверхи), будинок Александрова, будівлю першої хірургії та ще кілька споруд.

Поруч із хірургією є залишки Староміського кладовища - склеп Залеських. На цьому кладовищі німці у період окупації ховали своїх загиблих та померлих.

Готель "Україна" - теж реконструйована дореволюційна будівля, принаймні так зазначено на плані забудови центру міста від 1945 року.

Нині вже не існує Гранд-Готелю на перехресті вулиць Шевченка та Університетської. Як розповів науковий співробітник музею Олександр Плахов, після війни будівлю збиралися реконструювати - добудувати пару поверхів, як для колишнього банку. Навіть зробили ескізи, як це мало б виглядати.

Гранд-Готель достоявся до часів Микити Хрущьова. Але тоді від реконструкції відмовилися, адже боролися з "излишествами" та вважали, що це буде дорого. Замість цієї споруди звели типові п'ятиповерхівки, в одній з яких був гастроном.

Читайте: Країна тісних «хрущівок» та типових коробок – як та коли забудовували Слов’янськ

Не збереглися до наших днів ані "синя" гімназія, ані Вчительський інститут. І пам'ятник Кобзарю зараз виглядає інакше. Але ті, хто, йдуть вулицею Шевченка, все ще можуть побачити її історію та відчути дух давнини.

Долучайтеся до нашої  групи у Viber, щоб не пропустити нічого про історію Слов'янська