• Головна
  • “Ми усі воюємо, просто у кожного свій фронт” - Олексій Овчинніков про волонтерську діяльність у Слов’янську
17:03, 15 квітня 2022 р.

“Ми усі воюємо, просто у кожного свій фронт” - Олексій Овчинніков про волонтерську діяльність у Слов’янську

“Ми усі воюємо, просто у кожного свій фронт” - Олексій Овчинніков про волонтерську діяльність у Слов’янську

“У кожного свій фронт” - так нам сказав герой нашого матеріалу, Олексій Овчинніков зі Слов’янська, який займається волонтерською діяльністю та допомагає військовим боронити країну від окупанта.

2014-й змінив життя

Мало хто у Слов’янську не знає цього прізвища. Родина Овчиннікових завжди асоціювалась у мешканців з танцями і… “Грацією”. Саме цей танцювальний клуб пропустив через себе багато хлопців і дівчат.

Життя у нашого героя Олексія змінилось ще у 2014 році, коли війна прийшла у Слов’янськ. Тоді багато учнів поїхали чи перестали займатись танцями, а клуб втратив свій дім - будинок культури (кол. Леніна). Попри всі складнощі, робота танцювальних центрів була поновлена. Після звільнення міста стало більше громадської роботи крім розвитку “Грації”. Тоді спільно з однодумцями організували фестивалі “Жива вулиця”, “День народження країни”, акції, культурні локації і проекти.

“Ми зрозуміли, що всі хочемо жити у комфортному місті і впливати на його життя та розбудову. Ми намагались змінювати простір”.

Протягом цих років було багато різних проектів та ініціатив, волонтерства. Останній рік Олексій взяв паузу, проте після 24 лютого зрозумів, що має знову прийти на допомогу країні, припинивши свою основну діяльність.

Фронт волонтерства

24 лютого 2022 року довелось поставити усі танцювальні студії на “стоп”, аби ніякої загрози для учнів не було.

“Я вирішив, що треба підключатися. Я маю довіру з боку людей, бо вони знають, що якщо я щось роблю, то роблю це добре і не для себе”

Спочатку це була допомога місцевій територіальній обороні, бо Олексій на власні очі бачив, які у хлопців є потреби. Потім вийшли на зв’язок військові зі Збройних Сил України. До допомоги почали підключатись місцеві, а також люди з різних точок країни. Хтось допомагає фінансово, хтось - словом та інформацією, хтось - транспортом чи власним часом. Так сформувалась велика команда.

“Для мене це “МИ”, бо це справді народна війна, і кожен на своєму фронті: хтось - на інформаційному, хтось - на фінансовому, хтось зараз за кордоном і там заробляє гроші і пересилає. Ми усі воюємо, просто у кожного свій фронт”

Олексій Овчинніков каже, що допомагає переважно військовим, адже вони вбивають наших ворогів, які несуть небезпеку цивільним. Хоча іноді допомагати вдається і звичайним людям.

На думку Олексія, усі цивільні зараз мають поїхати зі Слов’янська та Краматорська, аби не наражати себе на небезпеку і не перешкоджати нашим військовим битися з ворогом.

Сам же Олексій знаходиться у Слов’янську, бо тут і зараз відчуває себе більш корисним. Як буде далі, поки невідомо.

“Якщо буде загострення, і я буду корисний тут, мабуть, я буду тут. Якщо я більше користі буду приносити в іншому місці, буде розумно з того місця працювати”.

Слов’янськ від 2014 до 2022 року

Не секрет, що у 2014 році у Слов’янську панували проросійські настрої. Ми запитали у нашого героя, чи змінилась загальна картина сьогодні. За словами Олексія, зовні - так. Багато людей все зрозуміли ще у 2014 році. Проте складно оцінювати, коли твоє оточення постійно було переважно проукраїнське.

“Дуже шкода, що багато людей у такий спосіб зрозуміли, що коїться, і що таке росія”.

“Рідні мене підтримують”

Зараз рідні нашого героя виїхали за межі країни. Наречена знаходиться у Литві, син - у Словаччині. Вони підтримують Олексія в його діяльності, бо знають, що він по-іншому не може. Їхній фронт там, наречена влаштувалась на роботу і працює. За словами нашого героя, краще бути там, де можеш заробляти, а не висіти на шиї у нашої країни. Є бізнес, який ще трохи працює, його планують перевести у більш безпечне місце для роботи.

“Для мене це мій фронт, і зараз я потрібен тут”

“Я дивлюсь у майбутнє з позитивом”

Олексій каже, що події у Слов’янську 2014 року і те, що зараз коїться в Україні - це зовсім різні ситуації і зовсім іншого виміру руйнування. Але війна у будь-якому випадку рано чи пізно закінчиться. Це буде та точка, з якої ми почнемо рости, хоч і буде складно.

Після подій 2014 року громадська активність почала рости у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі. Тепер так буде по всій країні.

“Я вірю у класну, круту і сильну Україну”

У Олексія вже є плани на майбутнє, він хоче відкривати танцювальні студії у різних містах, розвивати керамічний бізнес і виходити на європейський ринок. Після перемоги кожен буде щось створювати і щось робити. Це буде новий етап розвитку нашої країни.

На завершення нашої бесіди Олексій побажав усім перемоги і позитиву. Дуже важливо не втрачати позитив і рухатися уперед, бо як тоді ми дійдемо до перемоги?

Поповнення картки: 5168742732851385

Одержувач: Овчинников. О. В.

Рахунок одержувача: 26207694373701

IBAN: UA153052990000026207694373701

Установа банку: ПриватБанк

МФО банку: 305299

РНОКПП отримувача: 2868600532

Рахунок для перарахування грошей:

Найменування отримувача: БО ЗМIСТО

Код отримувача: 40368410

Рахунок отримувача: UA663355480000026007053608799

Назва банку: КРАМАТОРСЬКА ФIЛIЯ АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов'янськ #новини #Овчинніков #допомога #волонтерство #війна #Україна #росія
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Життя під час війни продовжується. Ми зібрали історії звичайних людей, які зіткнулись з війною віч-на-віч. Читайте. Кожна з них своя, особлива, індивідуальна.
Оголошення
live comments feed...