"День бабака", рублі, виїзд через Крим і запаси дров - Як живуть окуповані міста

Українські Збройні Сили активно просуваються і продовжують звільняти наші території, що були окуповані росіянами. 

При цьому, частина територій все ще залишаються окупованими. Люди, які там залишаються, вимушені зіштовхуватися з новими реаліями. Ми зібрали декілька матеріалів про те, як живуть люди у цих містах. 

Маріуполь

Мешканці Маріуполя запасаються дровами, адже зимувати їм доведеться покладаючись на власні сили. Це навіть визнав так званий заступник голови уряду «днр» Євген Солнцев. За його словами, котельні у місті відновити не вдасться і розв'язання цієї проблеми – пересувні котельні, - пише ІА "Вчасно".

Попри те, такі котельні можуть працювати лише в тих будинках, де немає проблем із мережею, а таких споруд у Маріуполі фактично не залишилось.  

90% багатоповерхівок міста пошкоджені обстрілами окупантів. Маріупольці змушені рубати дрова у себе в дворах, тут і облаштовують печі.  

Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін розповів, що російські окупаційні сили останнім часом забороняють виїзд із міста чоловікам від 18 до 35 років, - пише Радіо Свобода.

«Їх не випускають. Стосовно інших людей, там внутрішня міграція є, але також є перешкоди та проблеми стосовно перетину з тимчасово окупованої на підконтрольну владі Україні територію», – зазначив депутат.

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко стверджує, що після спроби російської анексії, від працівників бюджетної сфери вимагають здавати українські паспорти.

«Це стосується, умовних бюджетників, які будуть отримувати гроші з російського бюджету: освітяни, медики, працівники адміністрацій, далі побачимо повний список. Єдине, що відрізняє їх від інших людей, які підуть шляхом паспортизації по Маріуполю, що вони повинні здати всі українські паспорти. Фактично людей беруть в заручники і будуть утримувати на окупованій території», – розповів Андрющенко під час українського телемарафону.

Мешканців міста закликають за будь-якої можливості виїжджати на підконтрольні території України і звертатися до мережі «ЯМаріуполь».

Нова Каховка, Херсонщина

Мер Нової Каховки, що на Херсонщині, Володимир Коваленко зазначив, що в окупованому місті залишилася приблизно п’ята частина жителів. І після проведення так званого референдуму деякі з цих людей почали запитувати його про варіанти виїзду з окупації, - пише Радіо Свобода.

«Стосовно Василівки, на сьогодні це дуже складно. За останні 2-3 дні практично ніхто не виїздив там. У суботу – 2 автомобілі, у неділю – три. Поки що це неофіційно, що потрібно за 10 днів подавати документи незрозуміло якій структурі, яка нібито буде щось реєструвати та ставити в певну чергу (охочих виїхати – ред.)», – розповів Коваленко.

Мер Нової Каховки також повідомив, що йому відомо про виїзд з окупованої частини півдня через Крим.

«Місяці 4 тому на Крим багато їздило людей. Тоді був період, що там треба було по 10-12 годин стояти, щоб виїхати. В серпні це можна було зробити за пів години, за 40 хв, за годину. Знову повернувся такий період, коли люди стоять по 12 годин на цьому кримському перешийку, щоб потрапити на територію півострова», – зазначив посадовець.

Окрім того, російське інформаційне агентство 3 жовтня повідомило, що згідно з документами про так зване «приєднання» до росії окупованих територій України до кінця 2022 року на захопленій частині півдня буде діяти обіг української гривні. А з 1 січня 2023 року російська влада планує запровадити повний обіг рублів. Також проблемою є те, що окупанти вилучили майже всі термінали українських банків

Мер Нової Каховки розповів, що у місті суттєво подорожчали харчі.

«У місті дуже дорогі харчі. Воно пов'язане з тим, що гривню практично прирівняли по курсу з російським рублем. Десь 3-4 дні тому це було 1 до 2, а я вчора розмовляв, то сказали, що в окремих місцях одна гривня відповідає одному російському рублю. Більшість людей рублів не мають і не беруть, а гривні закінчуються, купити харчові продукти не просто», – повідомив міський голова. 

Бердянськ

Курортне місто Бердянськ сім місяців знаходиться в окупації російських військ. Людей примушують жити у новій реальності, де чорне називають білим і навпаки. Про референдум під дулами автоматів говорять "вільне волевиявлення". Катування патріотів, безробіття, захмарні ціни, блокування соцмереж називають "визволенням від нацистів". Місцеві говорять, що за цей час місто наче відкотилося в минуле та постаріло. Про те, як виживає звільнений від цивілізації Бердянськ, пише Біляївка.City.

Військові росії увійшли у місто 27 лютого. Техніка з маркуванням "Z" в’їхала сюди абсолютно безперешкодно - ні барикад, ні окопів, ні бліндажів. Того ж дня окупанти встановили свій блокпост на виїзді з Бердянська у бік Маріуполя й заблокували роботу всіх адміністративних будівель. Життя мешканців розділилося на "до" та "після".

Цього сезону у Бердянськ приїздили переважно люди, які також опинились в окупації. Їхали, щоб побачити море та трохи перевести подих, купити ліки, продукти та обміняти гроші. Місцеві кажуть, що були й росіяни, зокрема військові.

Ми ніби потрапили в якийсь день бабака, - розповідає мешканка Бердянська Лідія, - для нас літо завжди було бурхливим часом, тут все гуло-гриміло-жило, повно було відпочиваючих. Майже у кожному будинку приймали приїжджих, крім того, хтось рибу продавав, хтось пиріжки смажив, адже літо – це наш час заробити на весь рік. А цього року ніхто нічого не заробив, бо літа такого, як ми звикли, просто не було.

Псевдореферендум у Бердянську проходив, як і у всіх окупованих територіях, під дулами автоматів і з двома бюлетенями на одну людину.

Ось кілька історій бердянців про псевдореферендум:

"Особисто спостерігала, виходять вони з мого під'їзду, на лавочці сидить мужик і каже їм: Ви в мій будинок вже приходили, а мене не було вдома, чи можна проголосувати на вулиці, паспорт у мене з собою? Вони відповідають: звісно можна, давайте паспорт і вручають йому 2 бюлетені. Він у них питає, а чому два? На що вони йому відповідають: на один паспорт можна проголосувати двічі…"

"А я подумала, чого це я буду у своїй квартирі сидіти, ховатися, ніби я в чомусь винна? Відчинила двері, вони стоять – троє жінок та військовий з автоматом. Запропонували мені "зафіксувати моє волевиявлення". А я кажу: "Я своє волевиявлення зафіксую на виборчій дільниці 27 вересня". Вони розгубилися трохи, запитали, з якої причини, а я кажу: "Я так хочу, хіба я не маю такого права, адже ділянки для цього спеціально працюватимуть?" Вони плечима знизали і пішли. Звичайно, ніхто з нашої родини ні до якої ділянки не піде”.

"У нас майже вся вулиця домовилася навіть за ворота не пускати цих "референдумників". І насправді майже ніхто їх не впустив, крім двох колишніх комуністок. То ті, звичайно, всю нашу вулицю зганьбили, біля воріт зрадників зустрічали. Мало того, кричали: "Стукайте-стукайте, вони всі вдома!" З ними тепер ніхто не вітається. Ну, нічого, прийдуть ЗСУ, тоді ми з ними по-іншому поговоримо".

Ціни у Бердянську в середньому в два-три рази вищі за ті, які наразі актуальні в Україні. Починаючи від вартості проїзду в громадському транспорті, закінчуючи продуктами, ліками та засобами гігієни.

Розрахунки у місті офіційно ведуться у гривнях та рублях. Ціни спочатку були за курсом 1 гривня до 2,5 рублів, далі розпочався процес штучного знецінення української валюти. За місяць курс становив 1:1,5. Після цього ціни стрибнули так, що люди перебувають у шоці, бо не знають, як далі виживати. Але продавці запевняють, що це ще не межа.

Бердянці у місцевих пабліках застерігають, що окупанти посилили терор та полювання на патріотів. Опинитися за ґратами можна, наприклад, через фото у телефоні, або групу в мессенджері, які не сподобаються окупантам.

Це все - сумна реальність окупованих територій. Окупаційні війська сподіваються, що люди прийматимуть їх, але реальність виходить інакша. У кожному місті залишаються люди, які з нетерпінням чекають на звільнення рідних міст та селищ.

Вам також буде цікаво:

• “Мої батьки живуть в окупації” - як росія розлучила молодих українців із сім’ями
• Вчителі з Криму і "полювання" на українців. Як живуть окуповані міста України
• Обстріли, життя у підвалах та "фільтрація", - як живуть окуповані міста України