Життя попри все: Як працює бізнес у прифронтовому Слов'янську під обстрілами

Слов'янськ – не просто точка на мапі Донеччини. Це місто-символ, що живе на самій межі, менш ніж за 30 кілометрів від лінії фронту. Щодня його мешканці та підприємці стикаються з жорстокою реальністю повномасштабної війни.

Квітень 2025 року не став винятком – російські війська продовжують обстріли, використовуючи авіабомби та безпілотники, що призводить до руйнувань, пожеж та людських жертв. Нещодавні атаки вкотре нагадали про постійну загрозу, що нависає над містом.

Парадоксально, але місто намагається планувати майбутнє – затверджує бюджети, розробляє програми розвитку, – водночас долаючи безпосередні екзистенційні виклики. Попри близькість фронту та постійні обстріли, економічне життя у Слов'янську повністю не завмерло. Однак структура бізнесу зазнала кардинальних змін порівняно з довоєнним періодом.

Аналізуючи поточну ситуацію з бізнесом у Слов'янську, як раніше повідомляв сайт   6262.com.ua у своєму матеріалі, сфера послуг залишається домінуючим сектором підприємництва в місті, переважно це малий бізнес, що включає крамниці, перукарські салони, кафе, пекарні та міський ринок.

Ці підприємства обслуговують близько 50-56 тисяч мешканців, що залишаються в місті. Вони задовольняють базові потреби населення, надають послуги та сприяють наповненню місцевого бюджету через сплату податків. Ця ж тенденція спостерігається і на ринку праці: найбільший попит існує на працівників сфери послуг, зокрема продавців-консультантів, касирів, адміністраторів, кухарів, перукарів та водіїв.

Робота і розвиток великих промислових підприємств у місті наразі ускладнено через війну.

Важливу роль у підтримці життєдіяльності міста відіграють комунальні підприємства (водоканал, тепломережа, благоустрій тощо).  Вони забезпечують базові послуги для населення та бізнесу, що залишається, і їхня робота є фундаментом для будь-яких подальших відновлювальних процесів.

Найголовнішою перешкодою є постійна небезпека через близькість до фронту (менш як 30 км) та регулярні обстріли з боку російських військ. Квітень 2025 року позначений новими атаками із застосуванням авіабомб (ФАБ, КАБ), безпілотників та інших видів озброєння. Ці обстріли призводять до загибелі та поранення людей, руйнування житлових будинків та бізнес-об'єктів, як-от майстерні керамістів чи промислових цехів заводу "Керамічні маси Донбасу".

Ця загроза – не абстрактний ризик, а фактор, що безпосередньо впливає на операційну діяльність. Вона знищує активи, ставить під загрозу життя працівників та клієнтів, створює атмосферу тотальної невизначеності, яка паралізує будь-які довгострокові інвестиції та планування. Не дивно, що представники бізнесу наголошують на першочерговій потребі у надійних гарантіях безпеки для відновлення діяльності.

Незважаючи на виклики воєнного часу та близькість небезпеки, Слов'янськ демонструє незламність: місто живе, і в ньому з'являються нові справи, що дарують надію та свідчать про прагнення до нормального життя. Яскравим прикладом цього став сучасний барбершоп, який на початку 2024 року відкрила місцева мешканка Ліліт. У цьому прифронтовому місті, що живе в умовах постійної близькості до лінії зіткнення, її заклад став справжнім острівцем спокою та стилю.

Повернувшись додому після вимушеного переїзду, вона привезла з собою не лише родину, а й сміливу бізнес-ідею, народжену з власних спостережень та бажання створити щось важливе для містян.

Під час перебування в іншому місті Ліліт працювала адміністратором у барбершопі. Це був час не лише заробітку, але й занурення у нову для неї індустрію.

"Мені було дуже цікаво все. І на стрижки я завжди з цікавістю дивилася і вникала у всю роботу салону", – ділиться вона.

Особливо її захоплювали майстерність барберів, їхній підхід до справи та ті перевтілення, які відбувалися з клієнтами.

Повернувшись до Слов'янська, де її дім та заробіток сім'ї, Ліліт усвідомила: у місті, де так багато чоловіків, зокрема військових, гостро не вистачає спеціалізованого місця. Місця, де вони могли б не лише отримати якісну стрижку чи догляд за бородою, а й на деякий час "відключитися", розслабитися та відчути себе поза фронтовою реальністю.

Рішення розпочати власну справу було підкріплене впевненістю у майбутньому родини саме в Слов'янську та потужною підтримкою чоловіка.

"Я знала, що ми в будь-якому випадку будемо тут жити, тому мені не було страшно щось пробувати" – зазначає Ліліт.

Хоча до відкриття вона мала лише досвід проходження курсів, але не практичний досвід роботи барбером, це не стало на заваді. Спостережливість та розуміння потреб цільової аудиторії виявилися ключовими.

Бізнес адаптувався до реалій прифронтового міста. На щастя, серйозні перебої з електроенергією трапляються рідко, але на випадок відключень є генератор, який дозволяє працювати безперебійно.

Джерело: соціальні мережі барбершопу

Основною клієнтською базою барбершопу стали військові – ті, для кого можливість доглянути за собою та хоч ненадовго відволіктися є особливо цінною. Ліліт зазначає, що клієнтська база динамічна: за час роботи вона змінювалася, але вже близько півроку існує стабільне коло постійних відвідувачів, які користуються послугами, поки перебувають у місті.

Хоча порівняти вартість оренди з довоєнними часами Ліліт не може, вона констатує загальну тенденцію до подорожчання. Та попри це, бізнес не стоїть на місці. Власниця постійно думає про розвиток і вже планує розширення у найближчому майбутньому.

Так, у непростих умовах прифронтового міста, спостережливість та бажання створити щось дійсно потрібне переросли у справу, що дарує чоловікам Слов'янська не лише стильну стрижку, а й такі необхідні хвилини спокою та відчуття нормального життя.

Бізнес-ландшафт Слов'янська у квітні 2025 року – це мозаїка з руїн та паростків нового життя, стійкості та невизначеності. Місто живе під постійною загрозою, що визначає економічну реальність: велика промисловість зупинена, інфраструктура пошкоджена, населення скоротилося. Проте малий бізнес у сфері послуг демонструє дивовижну життєздатність, адаптуючись до умов та задовольняючи базові потреби громади. Підприємці стикаються з величезними викликами – від безпекових ризиків та логістичних проблем до браку кадрів та фінансування. Водночас, вони не залишені наодинці: діє низка державних, міжнародних та регіональних програм підтримки, які надають гранти та консультаційну допомогу.

Ключовим фактором для будь-якого сталого економічного відновлення Слов'янська є безпека. Без суттєвого покращення безпекової ситуації та, можливо, впровадження надійних державних гарантій для інвесторів, зусилля залишатимуться зосередженими на виживанні та латанні найбільш критичних дірок, а не на повноцінному розвитку та залученні значних капіталовкладень.

Виклики, що стоять перед містом, тісно взаємопов'язані. Відновлення інфраструктури (стабільне енергопостачання, водопостачання, транспортні шляхи), розширення доступу до фінансування та вирішення проблем з відтоком населення і дефіцитом кваліфікованих кадрів  – все це потребує комплексного підходу.

Текст і фото Слов’янська:  Лоліта Казарян 

Факультет систем і засобів масової комунікації 

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара