Минули роковини загибелі захисника зі Слов'янська Станіслава Луценка

Станіслав Луценко народився і виріс у Слов’янську, а після початку повномасштабної війни добровільно вступив до лав Збройних сил України. Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Станіслав Луценко народився у Слов’янську. Після закінчення у 2012 році Билбасівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів одразу розпочав трудову діяльність. Працював монтажником, освоїв професії водія та зварювальника, був працівником підприємства «Донметмашспецстрой». Брав участь у будівництві велокомплексу в Лимані та об’єкта на заводі «Азовсталь» у Маріуполі, повідомляє "Меморіал Слов'янської територіальної громади".

Після початку повномасштабного російського вторгнення Станіслав залишився без роботи. У серпні 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних сил України. За словами матері Світлани Луценко, син твердо вирішив захищати країну, попри її прохання ще раз усе зважити.

Після укладення контракту військовослужбовець пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна», а згодом удосконалював військові навички у піхотному училищі Національних збройних сил Латвії. На фронті служив водієм-майстром ремонтної майстерні ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А7014, виконував бойові завдання на різних напрямках Донеччини. За службу був нагороджений медаллю «Ветеран війни».

15 серпня Станіслав Луценко загинув у бою поблизу села Невське Сватівського району Луганської області. Смертельних поранень він зазнав унаслідок мінометного обстрілу. До свого 29-го дня народження захисник не дожив лише місяць.

Героя поховали на кладовищі в районі селища Андріївка. У нього залишилися батьки та молодший брат.

Читайте також: Хвилина мовчання: у Слов’янську вшанували пам’ять Василя Обривка, який загинув від обстрілу

Facebook, Instagram, Telegram, Viber - це ваші швидкі доступи до найважливіших новин