Донеччина й надалі залишається головним епіцентром російсько-української війни. Саме тут тривають найзапекліші бої за стратегічні міста, від яких залежить подальший хід подій. Водночас регіон переживає масштабну гуманітарну кризу: сотні тисяч мешканців залишилися без електрики, води й тепла, зруйновано інфраструктуру та медичні заклади, а підготовка до опалювального сезону опинилася під загрозою. Для України утримання Донеччини є не лише військовим завданням, а й питанням національної єдності та виживання місцевих громад.
Яка наразі гуманітарна ситуація в регіоні, з’ясовували журналісти видання “6262”.
Донеччина має ключове значення у війні Росії проти України. Від самого початку агресії у 2014 році цей регіон став одним із головних театрів бойових дій. Після повномасштабного вторгнення у 2022-му бої тут лише посилились, а сам регіон перетворився на символ спротиву.
Росія намагається утвердитися на Донеччині через її стратегічне розташування — контроль над цими територіями відкриває шлях до подальшого просування на захід. Регіон має великий промисловий потенціал: поклади вугілля, металургію, машинобудування.
Також Донецька область має велике ідеологічне значення для Кремля. Москва активно використовує наративи про «захист російськомовного населення», щоб виправдати агресію. Водночас для України утримання Донеччини — це справа честі, питання національної єдності та територіальної цілісності.
Окрім того, саме на Донеччині тривають найзапекліші бої: Покровськ, Костянтинівка, Мирноград стали найгарячішими точками фронту. Російські війська намагаються просунутися далі.
Бойові дії на Донеччині: як змінювалася лінія фронту
Протягом повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із найгарячіших напрямків війни. Попри часткові просування російських військ, українська армія утримувала ключові рубежі оборони. Найзапекліші бої точилися за Бахмут, Авдіївку, Мар’їнку, Вугледар та на лінії Кремінна – Лиман. ЗСУ зберігали вигідні позиції й стримували штурми противника, завдаючи йому значних втрат.
Протягом 2024–2025 років особливо запеклими були бої на Покровському, Часів’ярському та Курахівському напрямках.
Наразі кремлівська армія намагається взяти під контроль Костянтинівку, Покровськ, Мирноград. Від щоденних обстрілів потерпає Дружківка, Слов'янськ.
Фото: ГУ НП у Донецькій області. Дизайн: 6262
Цивільна географія: як зміни бойових дій вплинули на міста і села
Станом на серпень 2025 року, ситуація на Донеччині характеризується значними гуманітарними викликами, спричиненими інтенсивними бойовими діями.
Бої призвели до значних руйнувань цивільної інфраструктури на Донеччині. За даними Офісу ООН з координації гуманітарних питань (OCHA), у серпні 2024 року внаслідок атак було пошкоджено понад 135 населених пунктів, що призвело до відсутності електропостачання у близько 80 000 споживачів. Зокрема, внаслідок обстрілів зупинилася робота водопостачальної станції, що забезпечувала водою Покровськ та Мирноград.
Згідно з доповіддю ACAPS, з початку 2025 року доступ до гуманітарної допомоги значно погіршився через зміщення лінії фронту та адміністративні бар'єри в окупованих територіях. Атаки на гуманітарних працівників стали частішими, особливо в Донецькій та Херсонській областях.
Використання дронів з оптоволоконними технологіями, які важко перехопити, створює нові небезпеки для гуманітарних конвоїв.
Скільки мешканців Донеччини залишилось без комунальних послуг через війну
У Департаменті житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації журналістам видання «6262» повідомили, що станом на серпень 2025 року орієнтовно через бойові дії на території Донецької області залишилось без надання комунальних послуг загалом 156 696 абонентів. Серед них:
без послуг з постачання теплової енергії – 28 531 абонент;
без централізованого водопостачання та водовідведення – 63 547 абонентів;
без управління побутовими відходами – 64 618 абонентів;
У Покровську і Мирнограді немає електрики. Все тому, що міста розташовані дуже близько до лінії фронту, 2–3 кілометри, й електрообладнання сильно пошкоджене. Через небезпеку зараз неможливо його відновлювати.
В Костянтинівці електрику подають з перебоями через часті пошкодження обладнання під час бойових дій. Фахівці відновлюють електропостачання, коли це безпечно, але активні бойові дії тривають.
В інших населених пунктах Донецької області вода подається за встановленим графіком. До таких належать міста Дружківка, Костянтинівка, Добропілля, Білозерське, Білицьке, а також селища Новодонецьке, Олександрівка, Олексієво-Дружківка та село Іллінівка.
У Костянтинівці складна ситуація з водопостачанням через активізацію бойових дій та наближення лінії фронту. Для забезпечення потреб мешканців водою у місті функціонує 21 громадська свердловина.
У 17 населених пунктах цілком відсутня можливість надання централізованого водопостачання. Серед них: Святогірськ, Покровськ, Родинське, Мирноград, Сіверськ, Часів Яр, Торецьк.
Своєю чергою у Департаменті з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА уточнили, що за час війни енергетична система області зазнала серйозних пошкоджень. Повністю без електрики залишилися 183 населені пункти, частково – 4 населені пункти. Електричні мережі постраждали на загальній довжині 9,7 тисячі кілометрів, а 111 електричних підстанцій отримали пошкодження.
Газова інфраструктура також сильно постраждала. Зруйновано 462,823 кілометра розподільчих газових мереж та 54 газорозподільчі підстанції АТ "Донецькоблгаз". Крім того, додатково пошкоджено 36 мостів та 1 трубу на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення
Медичні заклади працюють в екстремальних умовах
На підконтрольній українській владі території Донеччини функціонує 33 заклади охорони здоров'я, в тому числі 12 центрів надання первинної медико-санітарної допомоги та 21 заклад, що надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу.
Через бойові дії лікарні мають перебої з комунікаціями. Проте їх намагаються вирішувати в оперативному темпі.
КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Костянтинівка» отримує воду зі свердловин, а при перебоях з електрикою використовує генератори. У КНП «Добропільський ЦПМСД» через руйнування немає електрики та води в 4 амбулаторіях. Лікарі цих амбулаторій працюють дистанційно через інтернет та інші засоби зв’язку.
Лікарні забезпечені генераторами та іншими автономними джерелами енергії, з запасом палива для роботи від 1 до 5 діб. У Краматорську та Слов’янську облаштовані укриття для персоналу та пацієнтів: 4 протирадіаційних і 15 простих укриттів.
Читайте також: Фейкові гуманітарні ініціативи: як шахраї на Донеччині використовують війну, щоб нажитися
Підготовка до опалювального сезону під загрозою
В населених пунктах Донецької області тривають роботи з підготовки об'єктів житлово-комунального господарства осінньо-зимового періоду 2025-2026 років.
Активні бойові дії, кажуть в обласній ОВА, значно ускладнюють виконання підготовчих заходів і можуть спричинити перебої з теплопостачанням в опалювальному періоді. У разі відключення світла 227 об’єктів теплопостачання та водоканалів області зможуть працювати від генераторів різної потужності.
Через зруйновані газопроводи, проблеми з електрикою та бойові дії у сезоні 2025–2026 років без теплопостачання залишаться жителі Іллінівської, Костянтинівської, Курахівської, Лиманської, Мирноградської, Покровської, Сіверської, Торецької, Часовоярської громад, а також частково Добропільської та Святогірської.
Оператори критичної інфраструктури у Слов’янську та Краматорську постійно вживають усіх необхідних заходів для виявлення, запобігання та усунення загроз безпеці своїх об’єктів, враховуючи наявні ресурси та фінансування.
Станом на серпень 2025-го, на підконтрольній українській владі території в Департаменті з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи нараховували 43,413 пошкоджених житлових будинків. З них 3,898 багатоквартирних та 39,515 - приватних. На непідконтрольних територіях Донецької постраждали 96,484 житлові будинки: 5,288 — багатоквартирних та 91,196 — приватних, повідомили журналістам видання 6262 у відомстві.
Фото: Данило Черниченко/Суспільне Донбас. Дизайн: 6262
За інформацією районних військових адміністрацій чисельність населення Донецької області станом на 15 серпня 2025 року становить 246,097 осіб.
У регіоні існують серйозні гуманітарні проблеми: обмежений доступ до допомоги, перебої з водопостачанням, відсутність належної санітарії, нестача продуктів харчування та ліків. Населення також стикається з небезпекою для гуманітарних працівників, ризиком обстрілів і важкими психологічними наслідками війни. В багатьох населених пунктах Донецької області оголошено обов'язкову евакуацію населення.
Грошова компенсація на опалення: деталі програми
Як повідомили журналістам видання “6262” у Департаменті соціального захисту населення Донецької ОВА, уряд 13 серпня 2025 року ухвалив постанову про надання допомоги людям на придбання твердого пічного побутового палива на опалювальний сезон.
Право на одноразову грошову допомогу мають жителі населених пунктів у 10-кілометровій зоні від кордону з росією або лінії зіткнення. Програма також поширюється на райони активних бойових дій у дев’яти прифронтових областях поза цією зоною: Сумській, Харківській, Херсонській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Чернігівській.
Виплати здійснюють міжнародні організації за кошти Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні та інших гуманітарних структур. Розмір допомоги – 19 400 гривень на одне домогосподарство за весь опалювальний сезон 2025/26 року.
Ті, хто потребує допомоги, щороку до 17 серпня мають подавати заяви до виконкомів місцевих рад або військових адміністрацій. У 2025 році термін подачі продовжили до 24 серпня.
Виплату проводять у вересні-жовтні: переказують гроші на банківський рахунок (IBAN), або через систему WESTERN UNION. У Донецькій області зараз місцеві органи влади організовують прийом заяв та формують списки отримувачів допомоги.
У відомстві також нагадали, що з вересня 2022 року функції призначення житлових субсидій і пільг на оплату комунальних послуг передані від органів соцзахисту до Пенсійного фонду України.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.