Фейкові гуманітарні ініціативи: як шахраї на Донеччині використовують війну, щоб нажитися

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України у 2022 році стало моментом глибокої національної єдності. На тлі трагедії, болю та страждань мільйони українців згуртувалися, щоб підтримати армію, цивільних постраждалих, внутрішньо переміщених осіб, родини загиблих. Волонтерський рух в Україні набув широкого розмаху: люди передавали тепловізори, дрони, каремати, продукти, одяг, ліки та десятки інших речей, необхідних для фронту й тилу.

Однак саме в цій хвилі довіри й доброчинності з’явився і протилежний бік — хвиля шахрайства. Війна створила ґрунт не лише для допомоги, а й для наживи. Шахраї швидко зрозуміли, що українці готові жертвувати навіть останні кошти, якщо бачать справжню потребу. І почали маніпулювати довірою — під виглядом зборів на гуманітарні потреби, лікування поранених, закупівлю амуніції…

Як повідомляє ресурс Опендатабот, посилаючись на дані Генеральної прокуратури України, лише у 2023 році було відкрито понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактом шахрайства. Лише понад 14 тисяч із них дійшли до суду. Ці показники суттєво перевищують дані попередніх років. Йдеться про всі види шахрайства — як побутові, так і онлайн-схеми, псевдоволонтерські збори, фінансові махінації тощо. Проте справжня кількість жертв та збитків — значно більша, адже не всі звертаються до правоохоронців, а деякі випадки залишаються невиявленими.

На Донеччині шахраї орудували через фішингові посилання у Telegram

У відповідь на інформаційний запит журналістів видання “6262” у поліції Донецької області повідомили, що у зв'язку з повномасштабною війною збільшилася кількість фактів вчинення шахрайств, пов'язаних із псевдогуманітарними ініціативами. Порівняно з 2020–2021 роками, у 2023–2024 кількість шахрайств зросла більш ніж удвічі.

Найбільш поширеними фактами шахрайств на території Донецької області за період 2023-2024 років є шахрайства під приводом отримання матеріальної допомоги від волонтерських, благодійних організацій та Держави.

Натомість факти використання реальних історій з Донеччини як прикриття для чужих шахрайських зборів у регіоні не фіксувались - на відміну від інших регіонів. Разом із тим фіксувались факти використання шахраями оголошень про продаж авто для потреб ЗСУ від імені волонтера відомої волонтерської організації.

Правоохоронці зауважують, що постраждалі від шахрайства повідомляють про вказані факти до поліції.

“Аферисти під виглядом шахрайства використовують соціальну інженерію (набір методів психологічного впливу, за допомогою яких зловмисники обманом змушують жертв розкрити персональні дані, надіслати гроші або надати доступ до систем). Найчастіше шахраями використовується Telegram для поширення фішингових посилань, — кажуть у ГУ НП у Донецькій області. 

Під час досудового розслідування цих кримінальних правопорушень працівники слідчих підрозділів ГУНП регіону співпрацюють з відділом протидії кіберзлочинам в Донецькій області ДК НПУ, оскільки потерпілі здійснювали переходи за фішинговими посиланнями на сайти, які були замасковані під належність до відомих волонтерських, благодійних, Державних організацій.

“У 2023–2024 роках одним із прикладів успішного розкриття шахрайства стало розслідування справи з 8 епізодами, у яких зловмисник використовував спеціального бота в месенджері Telegram. Цей бот створював фішингові посилання — підроблені сайти, що виглядали як справжні сторінки державних, банківських чи міжнародних організацій. Вони нібито пропонували грошову допомогу, але насправді збирали особисту банківську інформацію: номери карток, CVV-коди, логіни та паролі до онлайн-банкінгу. Отримавши ці дані, шахрай заходив у банківські кабінети жертв, підключав їхні картки до свого гаманця Google Pay та витрачав гроші через мобільний додаток магазину. Таким чином він не лише крав кошти, а й легалізовував їх, прикриваючи сліди злочину”, — розповідають у донецькій поліції.

Винній особі суд призначив покарання — 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з фінансово-господарськими операціями терміном 1 рік та з конфіскацією усього належного на праві власності майна. Збитки, завдані потерпілому, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.

Як працюють фейкові гуманітарні ініціативи

Схеми шахрайства, які прикриваються війною, мають кілька спільних рис. Насамперед — це створення фейкових фондів, сторінок у соціальних мережах або месенджерах, які на вигляд не відрізняються від справжніх ініціатив.

Такі псевдоорганізації активно користуються Telegram, Instagram, Facebook. Створюють канали або акаунти з емоційними назвами. Їх візуальне оформлення часто копіює дизайн реальних волонтерських ініціатив — навіть логотипи або пости можуть бути просто вкрадені.

Другий інструмент — це сильний емоційний вплив. Шахраї використовують фото поранених військових, заплаканих дітей, зруйнованих будинків, щоб максимально вплинути на емоції людей. Маніпуляція почуттями — один із найефективніших способів отримати гроші швидко, бо співчуття змушує діяти негайно.

Третій — привласнення репутації. Часто шахраї видають себе за відомих волонтерів, використовують їхні імена, фотографії, історії, або навіть створюють фейкові копії їхніх сторінок. Люди, бачачи знайоме обличчя або згадку про перевіреного активіста, переказують кошти без перевірки реквізитів.

Найпоширенішим форматом шахрайства є так звані «термінові збори». У таких публікаціях обов’язково зазначають, що допомога потрібна «прямо зараз» — до ранку, до завтрашнього виїзду, «бо вже є загроза життю». Це спонукає людей діяти під тиском часу і відкинути сумніви або бажання перевірити правдивість.

Кому найчастіше довіряють — і кого найчастіше обирають шахраї

Фейкові волонтери дуже чітко орієнтуються на образи, які викликають найсильніші емоції у людей. Насамперед це діти: поранені, хворі, сироти з прифронтових територій або родин загиблих. Другий популярний образ — військові. Фейкові сторінки нерідко публікують відео або фото нібито від бійців, додають історії про критичні ситуації на фронті та прохання допомогти з амуніцією чи автомобілем.

Трапляється і ще один вид обману: коли реальна історія взята з інтернету чи новин, але до неї додають чужі реквізити. Наприклад, історія про пораненого військового може бути правдивою, але шахрай створює під її прикриттям новий збір з фейковими банківськими рахунками. Люди, побачивши знайому ситуацію, охоче переказують кошти — але ці гроші ніколи не доходять до справжніх адресатів.

Зазначимо, що до редакції видання “6262” також періодично надходять прохання медійно підтримати ті чи інші збори для потреб військових. Перш ніж поширити їх, наші журналісти ретельно перевіряють правдивість інформації. Траплялися випадки, коли збір не проходив перевірку. 

Приклади з реальності

У 2023 році 32-річному жителю Волині повідомили про підозру у шахрайстві: перебуваючи на випробувальному терміні, він створив понад 20 фейкових акаунтів у Facebook, через які з 2022 року розміщував неправдиві оголошення про збір коштів на лікування дітей і поранених військових. Чоловік використовував емоційні тексти та фото. Суми переказів сягали і десятків тисяч гривень – і ніхто не перевіряв правдивості розміщеної інформації. Лише на одну з карток ошуканця надійшло понад 250 тисяч гривень!

Фото: Волинська обласна прокуратура. Дизайн: 6262

Одеські правоохоронці викрили 31-річну жінку з Харківщини, яка сама втекла від війни, але вирішила нажитися на таких самих переселенцях, як і вона. Жінка проживала в безкоштовному житлі, яке їй надали волонтери. Водночас в інтернеті знаходила оголошення від людей, які шукали житло в західних областях України, зокрема у Львові. Дзвонила їм і під виглядом «власниці» пропонувала нібито хороші квартири.

Одна з її жертв — чоловік із Харкова, який хотів вивезти сім’ю з-під обстрілів. Він переказав жінці 17 тисяч гривень передплати за оренду. Після цього зв'язок із «власницею» обірвався. Квартири, звісно, не існувало.

Ще один показовий випадок — створення фейкового сайту під виглядом фонду «Повернись живим». У 2023 році кіберфахівці виявили ресурс із доменом, схожим на офіційний сайт фонду (наприклад, savelife.net.ua замість savelife.in.ua), де шахраї публікували фейкові збори на дрони, автомобілі та амуніцію. Візуально сайт майже повністю копіював дизайн справжнього, використовував логотип, кольори й навіть стилістику постів. У дописах йшлося про «термінові потреби бійців» та «критичну нестачу дронів», що мало викликати емоційну реакцію й швидку пожертву. Людей закликали надсилати кошти на підроблені рахунки, що не мали жодного стосунку до фонду.

Правоохоронці Територіального управління Бюро економічної безпеки Чернівецької області також розкрили організовану схему контрабанди транспортних засобів. Злочинці використовували статус благодійного фонду для незаконного переміщення товарів через кордон.

Фото: БЕБ України. Дизайн: 6262

Керівництво благодійної організації та їхні співучасники протягом 2024 року переправили через кордон 21 легковий автомобіль. Транспортні засоби оформляли як гуманітарну допомогу для благодійних установ, щоб уникнути митних зборів та податків.

Після оформлення документів зловмисники продавали машини за готівкові кошти на ринку. Така схема дозволяла отримувати значну незаконну вигоду коштом ухилення від сплати обов'язкових платежів до державного бюджету.

Під час слідчих дій детективи провели санкціоновані обшуки на території комерційної автостоянки. Співробітники БЕБ вилучили один з автомобілів, який фігурант справи готував до продажу потенційним покупцям..

Головному організатору схеми оголосили підозру за частиною 2 статті 201-4 Кримінального кодексу України. Суд ухвалив рішення про тримання підозрюваного під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,7 мільйона гривень. 

Як не стати жертвою шахраїв?

Щоб не стати жертвою шахраїв, правоохоронці Донеччини радять все ж навчитися відрізняти реальні ініціативи від фейкових. Основне правило — бути обережним! Не довіряти підозрілим повідомленням, посиланням або незнайомим людям. Завжди перевіряти, хто вам пише і шукайте підтвердження інформації в кількох надійних джерелах.

Як розпізнати фішингове посилання:

• Адреса сайту виглядає дивно, наприклад:www.bank.com.login.secure.ru;
  

• Є помилки в тексті або незвична подача інформації;
  

• Вас лякають термінами — пишуть «Тільки зараз!» або «Залишилось 15 хвилин!».

Як захиститися від фішингових атак:

• Не натискайте на підозрілі посилання;
  

• Не відкривайте файли від незнайомців;
  

• Завжди перевіряйте адресу сайту: має бути https:// та іконка замка біля неї;
  

• Якщо лист здається підозрілим — не намагайтесь натиснути «відписатися» або відповісти.

Як захистити телефон і свої дані:

• Користуйтеся VPN, особливо у громадських Wi-Fi;
  

• Вимикайте Bluetooth, якщо він не потрібен;
  

• Встановіть антивірус;
  

• Постійно оновлюйте програми та систему;
  

• Завантажуйте застосунки тільки з офіційних магазинів, як-от Google Play;

• Вмикайте двофакторну автентифікацію (2FA);

• За можливості використовуйте біометрію (відбиток пальця, Face ID) або інші безпарольні методи входу;

• Обмежуйте доступ додатків до камери, мікрофона та геолокації, якщо це не потрібно.

Як діяти, якщо ви натрапили на шахрайство

Якщо ви підозрюєте, що натрапили на фейковий збір коштів або іншу схему шахрайства, важливо діяти швидко та чітко.

По-перше, зберіть усі можливі докази. Зробіть скриншоти оголошення, сторінки збору, коментарів під публікацією, особистого листування з організатором. Також збережіть банківські реквізити або електронні гаманці, на які просять надсилати гроші. Не забудьте зафіксувати посилання на профіль або ресурс, де був опублікований збір.

По-друге, повідомте адміністрацію платформи, де ви побачили підозрілий збір. Якщо це Facebook, Instagram або Telegram — скористайтеся кнопкою “Поскаржитися”. Якщо шахрайство відбулося через краудфандингову платформу, наприклад, “Спільнокошт” або GoFundMe, зверніться до служби підтримки, надавши всю зібрану інформацію.

По-третє, обов’язково повідомте про випадок у кіберполіцію. Подати заяву можна онлайн на сайті https://cyberpolice.gov.ua. У зверненні детально опишіть ситуацію: де і коли ви побачили збір, яка сума могла бути викрадена, надайте всі докази. Якщо ви вже перерахували кошти — обов’язково вкажіть точну суму, час переказу та платіжні дані.

Чи можна повернути гроші? У деяких випадках — так, але це складно. Шанс є, якщо ви звернулися дуже швидко — в ідеалі протягом кількох годин після переказу. Також важливо, щоб гроші ще не були зняті з рахунку. Для повернення коштів зверніться до свого банку та подайте офіційне звернення разом із заявою до поліції.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.