Сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами. Історія з першоджерел

Крути – одна з легендарних і доленосних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. Як відбувався цей бій і про що йдеться в першоджерелах - у матеріалі 6262.com.ua.

Чому цей бій, який стався 29 січня 1918 року, вважається доленосним? Саме під час зіткнення під Крутами українці стримали наступ більшовицького ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Як зазначають на сайті Українського інституту національної пам’яті, на початку 1918 року більшовики встановили владу у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях і розпочали наступ на Київ.

Після запеклої боротьби за станцію Бахмач українські війська були змушені відступити до станції Крути. На допомогу їм було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім Б. Хмельницького. До її складу входили 400-500 курсантів і 20 офіцерів. Також долучилась перша сотня новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців (116-130 осіб) і ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

29 січня розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців.

Запеклий бій і присмерк дав можливість українським військам організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані.

Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Похорон Крутянців 19 березня, 1918 р.

Бій затримав більшовиків на чотири дні, цей час був необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів.

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

У газетах того часу писали про бій під Крутами. Ось що дізнаємось з першоджерел:

Оголошення родини Соколовських про розшук сина Андрія, котрий пропав безвісти в бою під Крутами

"Батьки прохають повідомити по адресі – Київ, Фундукл[еївська] 61-1 в подробицях про все, що відомо за сина їх Андрія Соколовського, учня VI кл. 2-ої української гімназії, який без вісти загинув у бою на станції Крути 16-го січня ц. р. і прохають, коли він живий, допомогти йому чим можна. Видатки будуть повернені."

Нова Рада. – 1918. – 3 березня (18 лютого).

"Ми хочемо звернути увагу суспільства і української влади на ту страшну трагедію, котра відбулася біля станції Крути в часи наближення більшовиків до Київа. В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді"

Нова Рада. – 1918. – 16 (3) березня.

"Комітет по влаштуванню похорону студентів-січовиків запрошує батьків та родичів сьогодня 13-го березня їхати роспізнавати убитих на станції Крути. Оповістка про те, коли і де буде потяг, висітиме на дверях Центральної Ради після 3-х годин дня"

Нова Рада. – 1918. – 13 березня (28 лютого)

"Під Крутами, в нерівному бою, жменька молоді бажала хоч трохи стримати натиск ворогів і пустити іх тільки через своі трупи. Ідейні борці юнаки в рішучий час узялись за зброю і понесли на вівтар волі Украіни своє молоде життя. …"

Черниговская земская газета. – 1918. – № 53–54.

За радянські часи могили полеглих українців під час бою на станції Крути було зруйновано і десятиліттями історія замовчувалась, обростала міфами. Аж ось, після здобуття Україною незалежності, подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави.

Через 100 років після героїчного бою на екранах українських кінотеатрів показали історичний фільм Крути 1918.