“Якщо я перестав читати, я, напевно, помер”, - Віктор Разживін

23 квітня відзначали Всесвітній день книги та авторського права. І, згадуючи про літературу у Слов’янську, не можна обійти стороною цю людину.

Віктор Миколайович Разживін - справжній поціновувач книги, викладач зарубіжної літератури в Донбаському педагогічному університеті, директор Книгарні “Є” у Слов’янську та член журі великого літературного конкурсу “Коронація Слова”.

Його добре знають у Слов’янській бібліотеці, на книжкових толоках та літературних фестивалях.

Народився Віктор у 1965 році у невеличкому селищі Запорізької області Бердянського району. Там і навчався.

Сім’я була двомовною. Батько Віктора - росіянин, говорив російською. Але знав і читав українською також. Мати - українка говорила українською, походила з родини кубанських козаків, які повернулися в Україну. Тому і українська вимова була специфічною.

Хлопчик навчився читати, коли йому було чотири роки. Навчився читати сам. Першою книгою, яку прочитав, стала “Ася і Перше кохання” Тургенєва.

“Це не любов до Тургенєва і до російської літератури. Просто книжка була дуже красива, не схожа на інші. Там гравюра була намальована: дівчина стоїть під деревом, гілочка колишеться. До цього часу пам’ятаю цю книжечку білого кольору, і гравюра зроблена золотом”.

4-річний хлопець підходив до дорослих та питав, як читається та чи інша літера. Сестра, або батьки розповідали. З того часу Віктор читає постійно. З першого класу був записаний у три бібліотеки: “Просто у нас в селі було три”, - додає з посмішкою Віктор Разживін.

Уся сім’я читала багато. У родини була бібліотека приблизно на тисячу книжок. Для сільської сім’ї це була достатньо велика бібліотека.

В шкільні роки Віктор Разживін читав дуже багато. Найбільше, як і всім хлопцям тоді, подобалися пригодницькі романи, фантастика, детективи. Але, якщо порівнювати з іншими людьми, Віктор був достатньо дивним читачем. Ще за шкільного віку він завів собі читацький щоденник, в якому відзначав не тільки назви прочитаного, але й жанри. Намагався урізноманітнити книги, які читав. Це могли бути і наукові книжки, п’єси, драматургія.

“Ну я ж кажу, що був дещо ненормальним. Але якщо говорити про захоплення, то вони були як і у інших читачів мого віку. Те, чим захоплювалася вся дітвора того часу”.

З самого дитинства Віктор читає дуже швидко, хоча не вчився цьому. Воно вийшло так випадково. Він намагається сприймати сторінку зором, а не водити за рядком. Так він звик. Бажання до книжки і до читання було закладене з дитинства. Сім’я впливає на бажання дітей читати, але у більшості випадків, діти самі прагнуть, або не прагнуть цього.

Віктор Миколайович згадує, як класний керівник Марія Карпівна Гайдашевська забирала книжки, які він брав у бібліотеці і казала, що віддасть тільки після того, як він здасть на відмінно всі предмети.

“Книжки не заважали мені у навчанні, але я б і не сказав, що занадто допомагали”.

Окрім книг і літератури, Віктор захоплювався хімією. Сам каже, що занудою, який тільки і робить, що сидить за книжками, не був. Бігав з хлопцями, грав у футбол.

Після школи Віктор мріяв піти вчитися на геолога. Але конкурс був великий. Іспит для вступу був складений невдало, тому Віктор Разживін вирішив змінити профіль.

У Донецьку він вступив на філологічний факультет Донецького державного університету на спеціальність російської мови та літератури. Навчання подобалося. Читання літератури для університету не напрягало студента, бо він і до того читав дуже багато. Але на третьому курсі всіх хлопців в університеті забрали в армію, тому навчання перервалося.

“Я, напевно, не був дуже гарним студентом. Це було хороше, веселе студентське життя тих часів.”

Після навчання Віктор Разживін одразу потрапив на роботу в школу.

Ще під час студентства одружився. Дружина Наталія Овчаренко разом з батьками мешкала у місті Святогірськ. Після того, як молоді студенти закінчили навчання, їх розподілили з університету саме туди.

“Починав я свій трудовий шлях учителем російської мови та літератури у Святогірській середній школі”.

Через рік роботи у Святогірську дружину Віктора запросили на кафедру української мови в університет у Слов’янську. З часом, щоб не їздити з міста до міста, сім’я переїхала до Слов’янська. Віктор Миколайович пішов працювати до ЗОШ №13.

При Слов’янському педагогічному університеті відкрився педагогічний ліцей. З часом Віктор Разживін пішов працювати туди. Протягом роботи почав викладати не тільки російську мову і літературу, але й зарубіжну літературу. В цей же період він отримав другу вищу освіту - закінчив Донецький університет вдруге. У цей раз зі спеціальністю української мови та літератури.

З другою вищою освітою Віктор Миколайович Разживін із впевненістю пішов працювати до університету. Пішов на аспірантуру, захистився.

Спочатку робота в університеті сприймалася Віктором “пафосно і патетично”. Школа завжди тримала в рамках. Підготовка до занять - важча, ніж до лекцій. Окрім того, треба заповнювати багато паперів і документації. У цьому плані в університеті було набагато легше.

Весь час Віктор Разживін пропрацював в освіті.

Методику викладання в університеті Віктор Разживін підбирає самостійно. Все залежить від студентів, до яких приходить. Як каже викладач, завжди є люди, які читають багато, і ті, хто читає небагато. Але кількість прочитаного не впливає на успішність навчання. На заняттях Віктор Миколайович намагається змотивувати до читання, влаштувати творче змагання, розказати щось цікаве, що зачепить, підштовхне прочитати. При цьому всьому завжди є базова інформація, яка може бути не такою цікавою, але яку необхідно записати.

Окрім викладання в університеті, Віктор Разживін є членом журі великого літературного конкурсу “Коронація слова”.

Під час того, як Віктор займався науковою роботою, колега запропонувала написати монографію, яка буде присвячена творам-переможцям “Коронації слова”. Над монографією працювало 11 авторів. Після того, як монографію видали, а засновники конкурсу її прочитали, всіх 11 авторів запросили стати членами журі.

Автори у конкурсі - відомі вже письменники та автори-початківці. Журі не бачать прізвищ письменників, тому оцінюють виключно роботи. Переможців безкоштовно друкує видання “КСД”. Видають не менше п’яти тисяч примірників книг.

“Але для того, щоб тебе видали, треба щось написати…Було б бажання.”

Як розповідає Віктор Разживін, зараз для молодих авторів дуже багато можливостей для публікацій. Проводять безліч конкурсів, видавництва допомагають. Але для того, щоб тебе видали, треба, щоб тебе помітили.

“Коронація слова” дала життя багатьом відомим іменам української літератури: Кідрук, Роздобудько, Дара Корній, Вдовиченко, Талан. Це лише невеличка частина тих, хто завдяки конкурсу став впізнаваним в Україні письменником.

Наразі для молодих письменників головна проблема - не де видатись, а як продати книгу, яку видали.

“Головна проблема у тому, що читач і автор далекі один від одного”.

В Україні багато авторів, які пишуть дуже добре. Їх видають відомі видання, але книги не купляють, бо люди не знають про цього автора.

І, хоча Віктор Миколайович багато працює з книгами, бажання написати власну книгу у нього не було. У молоді роки він намагався писати вірші, але, як сам зізнався, великого поетичного дару не мав. Прозу писати навіть не пробував.

Але із задоволенням взяв участь у bookchellenge, який був влаштований українськими письменниками. За рік треба було прочитати велику кількість книг. Відгуки про прочитане Віктор Разживін залишав у себе на сторінці в соціальній мережі.

“Хочеться висловити думки так, щоб вони були правильно сформовані. Мені прочитати книгу було легше, ніж написати про неї відгук”.

Півтора роки тому у Слов’янську з’явилая Книгарня “Є”, керівником якої став Віктор Разживін. Не дивно, що саме людина, яка захоплюється літературою, сприяла появі книжкового магазину в місті.

Перемовини з мережею книгарень пройшли успішно. Їх бажання відкрити книгарню в Донецькій області та бажання Віктора створити книгарню у місті співпало. Хоча спочатку думали про відкриття Книгарні “Є” у Краматорську.

“Кожен хороший читач мріє, якщо стати не власником книгарні, то хоча б продавцем”.

Наразі Книгарня продовжує розвиватись. За книжками приїжджають люди зі всієї Донецької обалсті. Для того, щоб залучити людей, там проводять майстер-класи, зустрічі, літературні обговорення.

Попитом у книгарні користуються дитяча, професійна література. Українську художню літературу беруть менше, ніж зарубіжну.Спочатку люди дивувалися україномовному персоналу книгарні. Але за час, що вони існують, вже звикли.

Про книжки Віктор Разживін говорить із захопленням. Що почитати обирає дуже прискіпливо і довго. Не любить брати книги, які не читатиме, тому дуже відповідально ставиться до вибору літератури для читання.

“Книжки - це все. Я можу уявити, що у мене погіршилося здоров’я, можу уявити, що закінчив працювати. Але що я не читаю - не можу уявити. Якщо я перестав читати, я, напевно, помер”.

Слов’янськ новини профайл Віктор Разживін література Книгарня Є книжки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальность
(0 оцінок)
Изложение
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Інтерв'ю
Быть спасателем - это... Сергей Вязов из Славянска рассказал о своей работе.  На этой неделе в Украине праздновали День спасателя. Мы решили пообщаться с представителем этой профессии в Славянске и узнать, как это - быть спасателем.  Сергей Вязов работает начальником караула 37-й пожарно-спасательной части в Славянске. Решение стать спасателем Сергей принял в армии в 2008 году, когда его распределили в пожарную роту. За время службы наш герой не один раз п...
Культура
Сьогодні у Слов'янському Центрі культури та довкілля з 11 години проходив масштабний екологічний фестиваль. Екологічний фест має назву "Сіверський Донець - ріка натхнення та любові". Така подія відбувається вже втретє. На святі були розваги та цікавості для людей різного віку. Майстри народних ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва демонстрували свої картини та твори, вироблені з натуральних матерівлів. А також за окремими столами вчили дітей і доросл...
Пригоди
Зведення Операції об'єднаних сил станом на 7 ранку 21 вересня. 20 вересня збройні формування Російської Федерації та її найманці 19 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об'єднаних сил із заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 82 мм, а також з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Про це повідомляється на офіційній сторінці ООС у Facebook. В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупов...
Суспільство
Українська земля буде продаватися тільки для українців. Про це заявив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.  «Землю зможуть купити тільки українські фізичні особи та українські компанії. Для цього ми створюємо окрему систему моніторингу», — сказав Милованов пыд час брифінгу з питань земельної реформи.  За інформацією Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, у малих...
Культура
Впереди много выходных и вечеров, когда погода будет совершенно неподходящей для прогулок и поездок. Поэтому предлагаем вам подборку сериалов новых сериалов осени. Эта подборка посвящена тем сериалам, которые уже выходят. Также предлагаем ознакомиться с подборкой самых ожидаемых фильмов этой осени. Карнивал роу В главных ролях Орландо Блум и Кара Днлевиль. Действие разворачивается в неовикторианском мегаполисе Бурге. Там живут мифические существа, которые...
фотофакт
Достаточно резко в Славянске похолодало и началась настоящая осень. Листья на деревьях пожелтели, а люди оделись в куртки и шарфы. Мы прошлись по центру города, чтобы запечатлеть этот момент на фото. Как же выглядит Славянск ранней осенью.
Сколько стоит жить в Славянске
Осень уже заявила свои права первыми холодами. В это время люди прячут легкую одежду до следующего года и достают более теплые вещи, а заодно и проверяют, не нужно ли "освежить" гардероб. Мы изучили цены в Славянске на основные элементы осеннего гардероба. Здесь важно сказать, что в нашем городе магазины условно можно поделить на два типа: конфискаты и магазины с бюджетными ценами, а также отделы с одеждой в крупных магазинах и бутики, где цены подороже. Х...
Суспільство
В субботу дождь возможен в середине дня, в воскресенье - с утра. Температура днем будет от +14 до +17 градусов. Ночью похолодает до +3 градусов. Влажность воздуха 60-87%. В субботу ветер преимущественно северо-западный, скорость до 4 м в секунду. В воскресенье ветер усилится до 9 м в секунду. Атмосферное давление 754-763 мм. На следующей неделе дневная температура будет в пределах +14 +18 градусов. Дождь возможен во вторник.
Культура
Майстер-класи, шахмати, малювання, танці і співи. Сьогодні у Центрі дитячої та юнацької творчості пройшов День відкритих дверей. Вихованці та вихователі ЦДЮТ влаштували справжнє свято на подвір’ї центру. Для гостей були влаштовані майстер-класи від професіоналів та майстрів позашкільного закладу. Наразі у Центрі займається близько 2 тис. 300 дітей, діє 130 гуртків. Окрім того, роботу виконують і кімнати школяра в мыкрорайонах Артема, Хімік і в центрі. Заня...
Новини по темі
«Заставляла себя делать то, что не нравится», - юная чемпионка мира по каратэ из Славянска
«Работа была тяжелой, но я её любила», - жительница Славянска о 20 годах на шахте
Доторкнутися до історії. Віталій Киркач про археологію, розкопки та дослідження у Слов’янську
Від професора соціології до фотографа. Ян Захлінський у Слов’янську
«Я обрадовался. Не сильно, но обрадовался», - медалист из Славянска, который сдал ВНО по английскому на 200 баллов
"Евреи отличаются от других наций верностью своей религии и традициям", - Юлия Ледняк о еврейской общине в Славянске
"Когда тебя обнимает йог, ты чувствуешь себя самым важным на планете". Лилия Хасанова о йоге в Славянске
«Когда начал заниматься, я подтягивался 5 или 6 раз», - воркаутер из Славянска
«Все кругом горело, а наш дом остался целым», - воспоминания об оккупации Славянска во Второй Мировой войне
«Каждый выполнял свой гражданский долг», - ликвидаторы из Славянска о Чернобыльской катастрофе